Міжнародна команда, до якої входять українські дослідники, отримала “науковий Оскар”

Цьогоріч одну з найпрестижніших нагород у світі науки — Breakthrough Prize in Fundamental Physics отримали чотири міжнародні наукові колаборації, які працюють на Великому адронному колайдері: ATLAS, CMS, LHCb та ALICE. Вчених відзначили за проривні дослідження у сфері квантової природи матерії, зокрема, за експериментальне підтвердження ключових передбачень сучасної теорії квантової фізики.

Серед лауреатів Breakthrough Prize, яку часто називають “науковим Оскаром”, — українські дослідники, що протягом багатьох років беруть активну участь у роботі колайдера. Українські дослідницькі інститути й університети стали невід’ємною частиною цього глобального наукового процесу, розповідає у статті “Українські науковці — серед лауреатів “наукового Оскара” Breakthrough Prize” дослідниця Валерія Лукашенко.

Премію Breakthrough Prize вручають кожен рік з 2012 року за найвагоміші прориви в галузях фундаментальної фізики, науки про життя та математики: призовий фонд становить $3 мільйони. Ці кошти передано до Фундації Європейської організації з ядерних досліджень CERN & Society для надання грантів талановитим аспірантам із різних країн, які отримають можливість проводити власні дослідження в організації.

Україна є асоційованим членом CERN із 2016 року: сьогодні в організації працює близько 230 українських учених, інженерів та аспірантів, а провідні наукові інститути й університети нашої країни — зокрема Інститут теоретичної фізики імені М.Боголюбова (Київ), Інститут ядерних досліджень (Київ), Інститут сцинтиляційних матеріалів (Харків) та Харківський фізико-технічний інститут, а також Київський національний університет імені Т.Шевченка та Харківський національний університет імені В.Каразіна — залучені до трьох із чотирьох основних експериментів Великого адронного колайдера — ALICE, CMS і LHCb.

Крім того, українські вчені беруть участь і в роботі над новими прискорювачами й технологіями прискорювачів, а також y неколайдерних дослідженнях на базі CERN. Зокрема, вони працюють на установці ISOLDE, де створюються радіоактивні ізотопи в тому числі для медичного використання, а ще беруть участь у розробленні майбутнього експерименту SHiP, який шукатиме нові, досі не відкриті частинки, розповідає авторка. До цих досліджень залучені також Інститут прикладної фізики НАН України (Суми) та Ужгородський національний університет.

Крім участі в експериментальних дослідженнях, українські інститути відіграють важливу роль у розробці передових технологій для CERN. Наша країна грає важливу роль і у сфері обробки наукових даних CERN — Tier-2 центр CMS (спеціалізований центр у Харкові) отримує й аналізує реальні дані з Великого адронного колайдера. 

Ще українські фізики-теоретики з Інституту теоретичної фізики імені М.Боголюбова працюють над складними розрахунками, які допомагають зрозуміти кварк-глюонну плазму — дуже гарячий і щільний стан матерії, який існував у перші мільйонні частки секунди після народження Всесвіту. 

Про те, чому українська наука досі не “заробляє”, як податкові пастки й бюрократія душать потенціал державних університетів та про нову модель взаємодії науки й бізнесу в статті “Science.City: що це дасть науці та бізнесу?” розповідала Олександра Антонюк.