/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F9f0b0e5d0637dfa0ab9ee2b6285147db.jpg)
Які ядерні арсенали мають Індія та Пакистан, і якою катастрофою може обернутися конфлікт
Наслідки можуть бути плачевними для людства
Індія та Пакистан є країнами з досить розвиненими ядерними арсеналами. Станом на 2024 рік Індія має загалом 172-180 ядерних зарядів, а Пакистан — 170, а раніше заявлялося, що країна взагалі має весь спектр ядерної зброї – стратегічний, оперативний і тактичний.
Крім ядерних зарядів важливо мати і засоби їх доставки. Наприклад, для Індії більше значення мають ракети до оперативно-тактичних ракетних комплексів. Наприклад, Prithvi з дальністю до 150-350 км залежно від версії при бойовій частині вагою до 1000 кг та можливістю нести тактичний ядерний заряд потужністю 12 кт. Про це пише Defense Express.
Густонаселені райони Пакистану знаходяться за 200-300 км від кордону з Індією. А дальності до 1000 км вистачає для утримання у прицілі всієї території Пакистану.
Типи ядерної зброї Індії:
- Стратегічне (міжконтинентальні ракети Agni-V до 8000 км). Індія завершує його розробку.
- Оперативно-тактичне (Prithvi, Agni-P).
- Морське базування (підводні човни Arihant із ракетами K-15, розробляється K-4).
- Авіаційне (Mirage 2000H, Jaguar, Rafale із бомбами по 12 кт).
Засоби доставки:
- Балістичні ракети: Agni-I до Agni-V, Prithvi.
- Крилаті ракети: Nirbhay (на стадії випробувань).
- Морське базування: ракети K-15 (700 км.), K-4 (розробка).
Типи ядерної зброї Пакистану:
- Стратегічне (Shaheen 2, Shaheen 3 — зараз у розробці).
- Оперативне та тактичне (Abdali, Ghaznavi, Babur).
- Морське (заявлено про плани розгортання морських крилатих ракет Babur).
Засоби доставки:
- Балістичні ракети: Abdali (200 км), Ghaznavi (300 км), Shaheen 2 (2000 км), Shaheen 3 (до 2750 км).
- Крилаті ракети: Babur (до 750 км).
- Авіація: практично не сприймається як серйозний носій.
- Морське базування: ще розгорнуто, але заплановано.
Наслідки ядерного конфлікту: скільки людей може загинути
Як пише Council on Strategic Risks, у безпосередньому конфлікті можуть загинути від 50 до 125 мільйонів людей. Глобальна температура поверхні може знизитись на 2–5 °C, а кількість опадів зменшиться на 15–30 %. Ефект пошириться по всьому світу, але відрізнятиметься по регіонах, і "чиста первинна продуктивність знизиться на 15-30% на суші й на 5-15% в океанах, що загрожує масовим голодом та додатковими супутніми смертями в усьому світі".
Загострення між Пакистаном та Індією – що відомо
22 квітня озброєні люди відкрили вогонь по групі туристів у Пахалгамі, загинули щонайменше 26 людей, 17 поранені. Пахалгам розташований у Кашмірі, на території, на яку претендують Індія та Пакистан. Кашмір перебуває під контролем Індії. Населення там переважно мусульманське.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді назвав те, що відбувається, терористичною атакою, а глава правлячої Індійської народної партії Равіндер Райна звинуватив в атаці пакистанських бойовиків і пообіцяв знайти і покарати їх і тих, хто їм допомагав. Пакистан заперечує будь-який зв’язок із нападом.
Індія перекрила воду в річці Інд, що тече в Пакистан, закривши всі чотири шлюзи на греблях та каналах. Пакистан загрожує Індії війною, якщо вода не буде повернена і заявляє, що готова застосувати силу.
Варто зазначити, що Індія та Пакистан багаторазово воювали між собою, починаючи з 1947 року. У цей період відбулися щонайменше три повномасштабні війни між державами – Перша Кашмирська війна (1947-1949), Друга Кашмірська війна (1965), війна за незалежність Бангладеш (1971). Крім того, була низка обмежених конфліктів.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що військовослужбовці Індії та Пакистану вчинили стрілянину в долині Липа в штаті Кашмір. Там проходить встановлена у 1949 році лінія розмежування між військами двох держав.

