Україна закликала Литву підтримати боротьбу з сексуальним насильством на війні

Уповноважена уряду України з питань політики гендерної рівності Катерина Левченко під час Міжнародної конференції в Сеймі Республіки Литва «Рішення для гендерної рівності, які базуються на даних» закликала країну приєднатися до Міжнародного альянсу з протидії сексуальному насильству в умовах збройних конфліктів. Альянс, створений у 2022 році під час конференції в Лондоні, нині об’єднує 19 країн, серед яких США, Китай, Велика Британія, Франція та Японія. У 2025 році його очолює Україна.

На пресконференції в литовському Сеймі Левченко заявила, що Україна здобула право очолити цю ініціативу, і висловила сподівання, що Литва долучиться до спільної роботи урядів, громадських організацій та міжнародних партнерів, які поділяють переконання, що сексуальне насильство не має місця у сучасному світі.

У межах українського головування пріоритетами визначено оновлення базових політичних документів Альянсу, удосконалення механізмів компенсації жертвам, а також вивчення передових практик держав-учасниць з метою формування дієвих заходів для запобігання насильству, реагування на нього та забезпечення довготривалої підтримки постраждалих.

Звернення української сторони прозвучало на тлі оприлюдненого в березні звіту ООН, у якому зазначено, що під час війни проти України російські сили вчиняли злочини проти людяності. В документі наголошується на систематичному застосуванні сексуального насильства як методу тортур, зокрема щодо затриманих чоловіків.

На тлі цієї інформації литовські правозахисники звернули увагу на приклад України, яка, попри повномасштабну війну, у 2022 році ратифікувала Стамбульську конвенцію — ключовий міжнародний документ у сфері боротьби з насильством щодо жінок та домашнім насильством.

Експертка литовського «Центру розвитку рівних можливостей» Маргарита Янкаускайте, повідомляє 24 квітня литовський мовник LRT, відзначила, що політична рішучість України може стати прикладом для Литви, яка підписала конвенцію ще 2013 року, але досі не ратифікувала її. У 2023 році Конституційний суд Литви підтвердив, що документ не суперечить Основному закону, однак у програму чинного уряду питання ратифікації не включено.

Янкаускайте також підкреслила, що, попри безумовну підтримку України на полі бою та в гуманітарному вимірі, варто не забувати про необхідність внутрішньої боротьби за свободу — зокрема, за право бути собою без страху та насильства.

Нагадаємо, тільки станом на 1 жовтня 2024 року Офіс генерального прокурора зафіксував 321 випадок сексуального насильства, пов’язаного з війною (СНПК). У 115 з них постраждалими є чоловіки, у 206 — жінки та у 16 — неповнолітні. Це офіційно зафіксовані прокурором випадки, у яких йдеться про зґвалтування, завдання фізичної шкоди статевим органам, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими особами. За даними ООН, незареєстрованих випадків СНПК у 10–20 разів більше.