Технічний дефолт не означає кризу: чим загрожує Україні борговий конфлікт

Що означає дефолт для України

Аналітик Юрій Щедрін у розмові з 24 Каналом розповів, що у такому випадку мова йде лише про технічний дефолт, а не реальний.

Як пояснює експерт, питання не у тому, що Україна не може сплатити зобов'язання у 600 мільйонів, а у тому, що ми не погоджуємося з вимогами цього зобов'язання та хочемо переглянути їх, адже вони не відповідають сьогоденню.

Юрій Щедрін

Експерт Центру прикладних досліджень

Як я розумію, перша за все йдеться про боргові варанти, які ще у 2015 році підписав колишній міністр фінансів Наталія Яресько. Тобто тоді вимоги були такі: коли економіка України зростає на більш, ніж 3%, то ми, своєю чергою, повинні виплачувати відсотки з боргу в 2,6 мільярда доларів.

Відтак, у 2023 році, після повномасштабного вторгнення Росії, економіка країни насправді зросла на понад 3% й, таким чином, Україна була зобов'язана сплатити 600 мільйонів доларів.

Водночас пан Щедрін не вбачає у цій ситуації великого ризику й не передбачає, що щось катастрофічне може трапитися.

Зверніть увагу! Як пояснює Щедрін, потрібно слідкувати за ситуацією, адже проблема може полягати, як у незрозумілій переговорній позиції Мінфіну, так і у небажанні знайти компроміси тримачів цього боргу. Можливо, борг можуть згодом списати, однак поки невідомо, чого чекати.

Чи справді в Україні можуть оголосити дефолт

Річ у тім, що дефолт – це коли країна немає грошей, аби виплати свої зобов'язання. Але в України вони є, каже пан Юрій.

У нас достатньо ресурсів, є більш ніж 40 мільярдів міжнародних золотовалютних резервів. І тому виділити 600 мільйонів доларів не є великою проблемою. Питання в тому, що ми не визнаємо цей борг і його треба реструктуризувати. Бо такі зобов'язання на ріст економіки – це кабала (ярмо – 24 Канал),
– зауважує Щедрін.

Якщо Україна буде відновлюватися після війни, то вона постійно буде змушена "гасити" цей борг й виплачуватимемо в рази більше, ніж сам кредит.

Буде дуже дивно, якщо з нас будуть вимагати кошти та об'являть дефолт, а також, не будуть допомагати. Бо ж з одного боку, нам зараз дають нові кредити, різні транші допомоги, а з іншого боку, ось така ситуація,
– додає експерт.

Чому угода з самого початку була невигідною

Каменем спотикання у цій ситуації, каже Щедрін, є те, що теперішня ситуація в країні суттєво змінилася порівняно з 2015 роком. Водночас навіть тоді угода щодо зобов'язань боргу була як рабство.

Ставити обмеження на зростання економіки, яка на той час сильно постраждала, це досить дивне рішення, і воно не є ефективним для розвитку,
– пояснює Юрій Щедрін.

А вже під час повномасштабної війни, коли в 2022 році українська економіка втратила третину, а це десь 32% ВВП, накладати боргові зобов'язання на її зростання, яке по суті не є зростанням, а відновленням, це маразм.

Щедрін вважає, що розв'язати питання з боргом потрібно було ще у перший рік повномасштабної війни.