Щось у глибині океану змусило риб незалежно одна від одної мутувати один ген: про що йдеться

Про це пише IFLScience.

Не дивно, що глибоководні істоти такі дивні, вони виживають всупереч усім обставинам в одному з найбільш екстремальних середовищ на планеті. Температура тут завжди близька до нуля, рівень кисню вкрай низький, постійна темрява і неймовірно високий тиск. Але як їм це вдається?

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні команда вивчила генетику 11 видів глибоководних риб і з'ясувала, як їм вдалося пристосуватися до життя в неймовірно екстремальних умовах. Усі вивчені вченими види мешкають на глибині від 1218 до 7730 метрів, сюди увійшла і сутінкова зона океану — найглибша частина моря на глибині близько 6000 метрів. Відомо, що в цьому місці рівень гідростатичного тиску неймовірний, перевищуючи 1 тонну на квадратний сантиметр.

Геномний аналіз учених показав, що в глибоководних риб нижча частота мутацій, проте сигнали природного добору сильні, особливо в генах, пов'язаних із відновленням ДНК і цілісністю мембран. Водночас адаптація до темряви різниться у різних видів: наприклад, деякі втратили гени, пов'язані із зором, тоді як інші навпаки — розширили гени для тьмяного зору.

Однак найбільш захопливою виявилася мутація в гені під назвою rtf1, яку було виявлено майже у всіх риб, що мешкають на глибині понад 3000 метрів. Дослідники зазначають, що це є яскравим прикладом швидкої конвергентної еволюції, коли абсолютно різні види, розділені мільйонами років історії, доходять до одного й того самого генетичного рішення незалежно один від одного.

Результати вказують на те, що мутація rft1 підвищує транскрипційну ефективність генетичного матеріалу. Команда вважає, що ця мутація, ймовірно, особливо корисна в глибоководному середовищі та стосується подолання екстремального тиску.

Зазначимо, що висновки нового дослідження вчених також підтверджують вікову теорію про те, що глибоководні риби насправді прямували в безодню зовсім не одним шляхом, а двома. Деякі з них — "стародавні вцілілі", піонери, які наважилися зануритися в глибини до зникнення динозаврів. Інші — "нові іммігранти", які з'явилися після масового вимирання 60 мільйонів років тому.

Раніше Фокус писав про те, що вчені попереджають, що майбутнє Сутінкової зони океану висить на волосині.