Щодо методик судових експертиз: відповідь на необґрунтовані звинувачення

Прочитавши публікацію щодо нібито "засекреченості" методик судової експертизи, вважаю своїм професійним обов’язком надати роз’яснення для тих, хто не в матеріалі, та спростувати викладену недостовірну інформацію. Подібні необґрунтовані твердження, на жаль, створюють викривлену картину дійсності.

Міф про недоступність методик

Основна теза автора публікації щодо "закритості реєстру судових експертиз" не відповідає дійсності.

Прочитайте ще раз – не відповідає дійсності. 

Реєстр атестованих методик Міністерства юстиції України є відкритим.

Методики, розроблені науково-дослідними установами судових експертиз, оприлюднюються згідно з чинним законодавством, за винятком тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Міністерство юстиції України надає методики на офіційний запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Це аксіома, яка чомусь залишилася поза увагою автора.

Наукове підґрунтя експертних методик

Порівняння з історією доведення гіпотези Пуанкаре, хоч і виглядає ефектно, створює хибне уявлення про природу методик судових експертиз. Методики – це не теореми високої математики, а прикладний інструментарій правосуддя, що спирається на наукові дослідження та експертну практику.

В основу кожної методики покладені науково-дослідні роботи, що проходять державну реєстрацію в Українському інституті науково-технічної експертизи та інформації. Звинувачення в "самоізоляції від академічної науки" звучить так само недоречно, як звинувачення компаса в тому, що він вказує на північ.

Процесуальні гарантії об'єктивності

Твердження, що "можливості контролю експертизи з боку суду вичерпуються" формальною перевіркою атестації експерта, є значним спрощенням. Процесуальне законодавство забезпечує збалансовану систему перевірки експертних висновків:

• консультація спеціаліста дозволяє отримати фахову оцінку методологічного апарату;
• допит експерта в судовому засіданні розкриває деталі застосування методик;
• призначення повторної експертизи дає можливість перевірити обґрунтованість результатів

Ці інструменти – наріжні камені, на яких будується довіра до системи судової експертизи.

Відкритість професійного середовища

Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції регулярно проводять відкриті професійні заходи: семінари, конференції, круглі столи. Публікуються спеціалізовані видання, де експерти детально висвітлюють особливості застосування методик. Ці двері відкриті для всіх зацікавлених фахівців – саме так вибудовується місток між експертною практикою та академічною наукою.

Нещодавно, до речі, ми презентували унікальну лабораторію JDEAL. Це сучасна високотехнологічна мультифункціональна лабораторія для судових експертиз, яка тепер доступна науковцям Мін’юсту. Лабораторію передало Королівство Нідерландів, зробивши внесок у боротьбу з агресією Російської Федерації та підвищення якості розслідування воєнних злочинів, які вчиняє Росія.

Статус і відповідальність експерта

Статус судового експерта не можна проголосити в соціальних мережах, як здається автору публікації. Це результат ґрунтовної підготовки, стажування, складання кваліфікаційних іспитів. Судовий експерт несе персональну відповідальність за свої висновки, включно з кримінальною.

Рецензування висновків атестованих судових експертів без відповідної кваліфікації та всупереч встановленим процедурам – це не внесок у розвиток правосуддя, а спроба підмінити професійну експертизу аматорськими судженнями.

Висновок

Звинувачення у "провінційності" та "прихованні ганьби" – це риторичні фігури, що не мають фактичного підґрунтя. Система судової експертизи в Україні розвивається шляхом світових тенденцій, забезпечуючи баланс між доступністю та захистом методологічної цілісності.

Міністерство юстиції України завжди відкрите до конструктивного діалогу з питань удосконалення системи судової експертизи, але такий діалог має спиратися на факти, а не на риторичні конструкції.