Що не кажуть про мирний план США і чому новий раунд переговорів став поразкою для Трампа

"Мирні переговори" 23 квітня у Лондоні, на які багато хто покладав сподівання, не наблизили Україну та світ ані до завершення війни, ані навіть до її призупинення.

Фактично лондонську зустріч свідомо зруйнували ще до її початку.

Спочатку США повідомили, що не братимуть участі у зустрічі на політичному рівні, а потім Париж і Берлін знизили рівень участі у ній.

Справа в тому, що Україна доволі скептично сприйняла "план Трампа", який той назвав "останньою пропозицією".

Понад те, європейські партнери підтримали Україну і теж висловили незадоволення пропозицією.

Тим часом переговори на робочому рівні тривають.

Київ повідомив американцям про червоні лінії і "план Трампа" ще може бути змінений.

Про те, на чому наполягає Київ та які деталі потенційної домовленості потребують особливої уваги, читайте в аналізі редактора "Євро.

Правди" Сергія Сидоренка Не тільки Крим, не тільки НАТО.

Нерозкриті деталі "мирної угоди" між Україною, США і Росією.

Далі – стислий його виклад.

Минулого тижня у Парижі американці передали європейцям перший свій мирний план, який містить лише опис основних ідей миру.

При цьому американські медіа одне за одним цитували джерела, які казали, що переданий у Парижі минулого тижня план, мовляв, "остання пропозиція" президента США Дональда Трампа, яку можна трохи модифікувати, опрацьовувати, але не відкидати.

Держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо, відлітаючи з Франції, попередив про можливий вихід США з процесу переговорів, якщо "найближчими днями" визначать, що мир досягти неможливо.

У Вашингтоні уточнили: погроза Рубіо про вихід США з процесу вже "наступними днями" була прив’язана до наступної зустрічі у такому ж форматі 23 квітня у Лондоні.

Але ці погрози не спрацювали.

23 квітня Вашингтон отримав пряму і недвозначну заяву від українського уряду: Київ готовий до переговорів, але не до капітуляції.

І це не дивно, бо навіть побіжне прочитання цього плану доводить, що він – явно розбалансований на користь Росії.

Понад те, на бік України стали і європейські партнери.

Загалом цей раунд став поразкою для США.

Американці дізналися, що їхній шантаж партнерів і погрози виходом США з переговорного процесу вже не діють.

Цей крок не дозволив змінити позицію ані Києва, ані європейських столиць.

Понад те, адміністрація Трампа тепер опинилася перед дилемою – або вона робить те, що обіцяла, і виходить з переговорів, або додатково підриває довіру партнерів щодо своєї рішучості.

На додачу, перестають працювати й погрози припиненням допомоги для ЗСУ, які раніше були абсолютною, "ядерною" зброєю Вашингтона на переговорах з партнерами та з Києвом.

При цьому бажання в України і європейських столиць зберегти США у процесі є – але не за будь-яку ціну.

В України є свої червоні лінії, якими вона не поступиться: визнання Україною російської анексії, включно з Кримом, неможливе за будь-яких умов; право обирати безпекові (НАТО) або економічні (ЄС) союзи, до яких Україна прагне вступити – не може бути обмежене; Україна не прийме угоду із обмеженнями для ЗСУ та української обороноздатності.

Увагу президента США наразі привернула лише позиція Києва щодо Криму.

І хоча Трамп у традиційній для себе експресивній манері обурився заявами Зеленського про червоні ліній, але відразу ж запевнив: це не є перепоною для підписання мирної угоди.

"Ніхто не просить Зеленського визнати Крим російською територією", – написав він.

І це цілком може бути компромісом, які задовольнить також Росію і держави ЄС, від яких теж ніхто не вимагатиме визнання анексії.

Схожий компроміс можливо знайти і щодо решти окупованих територій.

Але тут є також прихована проблема, яку короткий "план Трампа" просто ігнорує.

Це – питання взаємодії України та Росії.

І зараз, і у майбутньому.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Не тільки Крим, не тільки НАТО.

Нерозкриті деталі "мирної угоди" між Україною, США і Росією.