"РФ веде проти нас війну": в ЄП обговорили гібридну загрозу

Саме війною вважають операції Росії на території ЄС євродепутати та експерти з боротьби з іноземним втручанням, які зібралися в Брюсселі. Розслідувачі розповіли про новітні методи РФ її ведення.

Гібридні атаки Росії на Європейський Союз, які зростають, сама Москва вважає війною, тому європейцям теж слід сприймати ці дії як війну - таких висновків дійшли учасники відкритої сесії в Європарламенті, організованої його спеціальним комітетом із захисту демократії 22 квітня.

"Росія веде проти нас війну, - заявила голова комітету Наталі Луазо. - В основі цієї війни лежить не ідеологія, а опортунізм". За її словами, російська дезінформація і пропаганда - лише верхівка айсберга, тоді як інші тактики Москви набагато жорстокіші.

Гібридна війна - це і є російська ідеологія, вважає журналіст-розслідувач Христо Грозєв. За його словами, це також індустрія, в якій за державні гроші конкурують різні гравці - від олігархів до спецслужб. Грозєв навів детальний перелік методів, які задіює Росія у своїй гібридній війні, - не тільки шпигунство, а й диверсії, кібератаки, "зрежисований хаос".

Ворожі операції Росії в ЄС

Грозєв повідомив про зростання за час повномасштабної війни Росії проти України кількості диверсій, як-от підпалів і пошкодження інфраструктури, організованих Кремлем на території ЄС. За інформацією розслідувача, російська влада задіює для цього тисячі людей, серед яких колишні співробітники ФСБ, члени злочинних угруповань, вихідці з окупованих Росією територій України з кримінальним минулим. При цьому новітню загрозу становить вербування в Європі через соцмережі "роздрібних диверсантів", як назвав їх Грозєв, котрі виконують завдання за кілька тисяч або навіть сотень євро.

Що стосується російських кібератак, то тепер вони частіше націлені на медичні заклади, систему водопостачання і транспортні вузли. Їхня мета - порушити роботу критично важливих служб і посіяти хаос. Війна в цифровому просторі також ведеться проти європейського авіасполучення, розповів розслідувач.

Паралельно Кремль спонсорує кампанії політичного впливу та дезінформації, особливо перед виборами в ЄС і країнах спільноти. "Росія активно маніпулює нашим політичним ландшафтом, - наголосив експерт. - Хоча це не ново, але тепер ця діяльність стала повсюдною".

Він також нагадав про використання Москвою енергоносіїв як інструменту тиску і вказав на почастішання випадків використання з цією ж метою міграції, зокрема на кордоні Білорусі з Євросоюзом. За оцінками Грозєва, деякі з мігрантів, які прибули в такий спосіб, можуть бути інфільтровані в структури країн ЄС. Одночасно триває вербування західних агентів, таких як ексдиректор фінансової компанії Wirecard Ян Марсалек.

Найрізноманітнішими методами Росія прагне підірвати віру європейців у демократичну систему, а головна мета всіх цих операцій - хаос, заплутування, навіювання екзистенціального страху, процитував Грозєв документ російських спецслужб, який потрапив у його розпорядження. "Європа повинна назвати цю війну своїм ім'ям - війною. Тільки тоді її можна буде вести з усією необхідною серйозністю і єдністю", - підсумував він.

Нова хвиля дезінформації після повернення Трампа

Про особливості російських кампаній дезінформації розповіла голова американської антидезінформаційної ініціативи American Sunlight Project Ніна Янкович. За її словами, після повернення в Білий дім Дональда Трампа, IT-концерни знизили нагляд над соцмережами, що призвело до активізації російських фабрик ботів у поєднанні з новими технологіями. Так, генеративний штучний інтелект дає змогу робити маніпулятивний контент більш переконливим, цілеспрямованим і живим.

За минулі місяці експерти ініціативи виявили кілька російських мереж, активних на різних майданчиках, особливо Х. Перша - мережа "сплячих агентів" із тисяч анонімних акаунтів, що поширює російську держпропаганду за лічені секунди після її публікації. Загалом ці акаунти опублікували понад 100 мільйонів одиниць контенту. Інша мережа - EcoBoost складається із сотень згенерованих штучним інтелектом персонажів, мета яких - сіяти ворожнечу в соцмережах п'ятьма мовами і підривати єдність у демократичних суспільствах. Цю мережу дослідники пов'язують з відомими російськими операціями впливу, зокрема з мережею "Матрьошка".

Мережа сайтів "Правда" - це масивна система автоматизованого агрегування пропаганди, що поширює проросійські наративи по всьому світу. Дослідниця наголосила на зростаючому масштабі цих операцій впливу та ймовірності того, що їхній контент "забруднює" навчальні дані для моделей штучного інтелекту, таких як ChatGPT. Половина сайтів цієї мережі - понад 50 - орієнтовані на Європу. При цьому, наголосила Янкович, цю модель можуть легко скопіювати інші режими.

Її заклик - навчати громадян усвідомленого поводження з ШІ, а компанії поставити перед необхідністю диференціювати навчальний контент для ШІ-моделей і видаляти дезінформацію та пропаганду. "Якщо Європа хоче твердо протистояти Росії, захистити свою демократію і суверенітет, вона повинна почати з протистояння хуліганам у Білому домі", - підсумувала Янкович. Експертка попередила, що адміністрація Трампа готує кампанію тиску на Євросоюз з метою послабити закони, які регулюють роботу соцмереж.

Про європейські зусилля проти російської дезінформації розповіли представники антидезінформаційної мережі CDN, що складається з понад 50 організацій і 220 індивідуальних учасників, які займаються моніторингом інформаційного простору. "ЄС втягнуто в гібридну війну, - наполягають вони, - а операції іноземного впливу завдають систематичної шкоди суспільству".

Кілька експертів навели як приклад позачергові вибори в Німеччині, що відбулися у лютому, під час яких було розкрито п'ять великих російських операцій, де були задіяні інфлюенсери, сфабриковані сайти, сайти-двійники відомих ЗМІ, діпфейки, дезінформаційні потоки і диверсії під "фальшивим прапором". Цей контент користувачі подивилися десятки мільйонів разів, а деякі одиниці дезінформації поширювали члени правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини", яка увійшла до Бундестагу.

Як протистояти російському втручанню

Представники CDN закликають не віддавати боротьбу з подібними операціями на відкуп волонтерам і любителям, а створити на рівні Євросоюзу Фонд захисту демократії. Крім того, всі експерти, які виступали, попросили забезпечити дотримання законодавства ЄС, що регулює роботу великих цифрових концернів.

Вчитися у "прифронтових" держав, наприклад, у Молдови, закликав журналіст і один із керівників дослідницької антидезінформаційної програми Arena Університету Джонса Гопкінса Пітер Померанцев.

За його словами, журналістам-розслідувачам і поліції Молдови вдалося "зробити щось видатне", розкривши схеми купівлі голосів та інші операції російських агентів впливу на президентських виборах 2024 року до голосування, а не після, як у Румунії, що дало змогу суспільству відреагувати. Він запропонував журналістам і поліції в усій Європі об'єднуватися у своїх зусиллях щодо запобігання таким кампаніям.

Крім цього, за словами дослідника, Європа може звернутися до власного досвіду Другої світової війни і "холодної війни", коли країни Заходу створювали відомства для протидії нацистській і радянській пропаганді та втручанню. Померанцев вважає за необхідне створити централізований механізм для розпізнання загроз і розробки політики для протидії їм, а також удосконалити способи донесення інформації до жителів Росії.

"Ми під атакою Росії, але це не означає, що ми повинні вдаватися до російських методів: ми - демократія і в цьому наша сила. Як показують опитування, громадяни ЄС очікують, що ми вживатимемо більше заходів для її захисту і діятимемо при цьому демократичними методами", - підсумувала Наталі Луазо.

Наприкінці 2024 року Європарламент проголосував за створення спеціального комітету із захисту європейської демократії. Наразі цей комітет оцінює набір інструментів Євросоюзу для боротьби зі зловмисним втручанням у демократичні процеси, включно з "Європейським демократичним щитом", який рекомендує до створення Єврокомісія. Комітет уже організував низку дебатів з єврокомісарами, а також слухання за участю профільних експертів і зацікавлених сторін.