Моніторинговий візит до Коломійської установи виконання покарань №41: виявлено системні порушення прав засуджених

Зафиксовано недотримання процедур тримання в КДіР, формальне використання підсистеми “Касандра”, залучення засуджених до праці без належного оформлення та оплати. Також встановлено відсутність придатного укриття на випадок повітряної тривоги.

12 березня 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено повторне відвідування державної установи “Коломийська виправна колонія №41” (далі КВК-41, установа, заклад, колонія).

Попередній візит відбувся 24 серпня 2023 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, інформацію з попереднього візиту, а також звіт Національного превентивного механізму (НПМ) при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини.

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях запобігання катувань, жорстокого, нелюдяного поводження;
• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів.

У результаті моніторингового візиту до КВК-41 виявлено системні порушення прав засуджених, зокрема: недотримання процедур тримання в КДіР, формальне використання підсистеми “Касандра”, залучення засуджених до праці без належного оформлення та оплати, незадовільні умови утримання в камерах і дільницях, відсутність належного медичного забезпечення, у тому числі психіатричної допомоги та лікування інфекційних захворювань. Також встановлено відсутність придатного укриття на випадок повітряної тривоги, що ставить під загрозу життя і безпеку осіб, які утримуються в установі.

Загальна інформація

Коломийська виправна колонія №41 є пенітенціарним закладом середнього рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених вперше за тяжкі і особливо тяжкі злочини.

Установа розташована за адресою: 78250, Івано-Франківська область, Коломийський район, село Товмачик, вул. Привокзальна, 30.

Керівник закладу — полковник внутрішньої служби Кадрич Тарас Миколайович.

Установа складається з чергової частини, житлової та промислової зони, ДІЗО/ПКТ/ДПК, дільниці СІЗО, медичної частини, господарських і адміністративних приміщень, дільниці максимального рівня безпеки для тримання засуджених довічно.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу складається з 224,5 посад. Фактична чисельність — 187 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 37,5 співробітників. У КВК-41 по штату працює 3 психологи.

За даними, наданими керівництвом, на момент візиту в установі трималися 495 засуджених, які перебувають в 14 відділеннях СПС в 8 локальних дільницях, 43 засуджених відбувають довічний термін.

Установа розрахована на 994 особи. Протягом 2024 року до КВК-41 прибуло 508 засуджених. За 2024 рік в закладі померло 6 осіб.

До праці залучено 278 засуджених, 146 з яких працюють за трудовим договором і 132 особи за ЦПД (цивільно-правовий договір).

У дисциплінарному ізоляторі (ДІЗО) утримувалося 11 осіб, у камерних приміщеннях слідчого ізолятора (СІЗО) — 3 особи. На оперативному обліку перебувають: схильні до самогубства — 11 осіб (у 2024 році відбувся 1 акт самогубства), схильні до членоушкодження — 5. Через тяжке захворювання у 2024 році звільнено 2 особи.

Протягом 2024-2025 років жодна людина не звернулася зі скаргами на неналежні умови утримання або неналежне надання медичної допомоги. Протягом 2024 року зафіксовано 1 випадок тілесних ушкоджень під час перебування в установі. У закладі у власному користуванні засуджені мають 284 планшети, 284 особи мають зареєстровані електронні адреси (email).

Відторгнутих загалом — 34 особи.

Під час візиту було опитано 184 особи з-поміж засуджених під час відвідування цехів на виробництві, дільницях СПС, господарських і адміністративних приміщеннях. Це були загальні і індивідуальні розмови з наданням консультацій, відповіді на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також спілкування з особами, в тому числі і на умовах анонімності.

Позитивні практики

На території установи функціонує церква.

Відремонтовані житлові приміщення, дільниця СПС відкритого типу для тримання засуджених довічно, кімнати для тривалих побачень.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб.

1. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрацією та персоналом установи не забезпечується належна організація роботи з новоприбулими засудженими. Під час відвідування дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР) встановлено порушення статті 95 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України) та пункту 3 розділу І Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу засуджених, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року №2300/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2013 року за №1864/24396 (далі — Положення про дільницю КДіР).

Так, 6 лютого 2025 року до установи прибуло 14 засуджених осіб. Згідно з вимогами законодавства, новоприбулі засуджені, поміщені до дільниці КДіР, протягом 14 діб підлягають повному медичному обстеженню для виявлення інфекційних, соматичних і психічних захворювань, а також первинному психолого-педагогічному та іншому вивченню. Таким чином розподіл засуджених між дільницями установи мав відбутися не раніше 20 лютого 2025 року.

Проте, згідно з Журналом обліку відвідування дільниці карантину, діагностики і розподілу працівниками Державної установи “Коломийська виправна колонія №41”, 18 лютого 2025 року в дільниці КДіР перебувало 13 засуджених осіб, а 19 лютого 2025 року — 12 засуджених осіб.

Адміністрація установи пояснила зменшення кількості засуджених їхньою госпіталізацією до медичної частини. Водночас медичний персонал спростував факт госпіталізації кого-небудь з дільниці КДіР до стаціонару медичної частини в зазначений період. Перевірка Журналу обліку приймання, виписування засуджених та відмов від госпіталізації в медичній частині також не підтвердила інформацію про госпіталізацію.

2. Моніторинговою групою встановлено, що до складу робочої групи для організації право-роз’яснювальної, соціально-виховної та психологічної роботи з новоприбулими засудженими не входить медичний працівник, що є порушенням вимог пункту 1 розділу ІІ Положення про дільницю КДіР.

3. У порушення вимог статті 95 КВК України, пункту 4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), моніторингова група встановила, що персонал установи залучає засудженого, закріпленого за відділенням соціально-психологічної служби (далі — СПС) №14 до робіт у дільниці КДіР в якості днювального, який зі слів засуджених здійснює роботи з підтриманням належного санітарного стану приміщень дільниці.

Зазначене суперечить пункту 2 розділу І Положення про дільницю КДіР, яким передбачено, що новоприбулі засуджені розміщуються у дільниці КДіР з метою унеможливлення безконтрольного спілкування з іншими засудженими. Крім того, до заходів передбачених Програмою проведення право-роз’яснювальної, соціально-виховної та психологічної роботи з новоприбулими засудженими, які перебувають в дільниці КДіР разом із членами робочої групи з новоприбулими засудженими, згідно з планом виховної роботи на вихідні дні залучається старший днювальний.

У доповіді за наслідками візиту до України у 2020 році Європейський комітет з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання (далі — Комітет) висловив серйозні сумніви щодо практики використання деяких ув’язнених як “днювальних”, які виконують функції контролю за іншими ув’язненими в житлових приміщеннях та на виробництві і доповідають персоналу про будь-які випадки та порушення режиму.

Тому Комітет із занепокоєнням помітив протягом даного візиту, що ця практика залишалася. Крім того, на жаль, попри конкретні рекомендації, які раніше давав Комітет, практика використання “днювальних” також офіційно передбачається Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Як вже підкреслювалося раніше, Комітет вважає, що будь-яка часткова відмова від відповідальності за порядок та безпеку у в’язницях, яку несуть режимні співробітники установи, є неприйнятною.

Така практика піддає більш слабких ув’язнених ризику жорстокого поводження та експлуатації з боку інших ув’язнених. Комітет закликає владу України зробити всі необхідні кроки — у тому числі законодавчого характеру — для того, щоб покласти край цій практиці. Жодний ув’язнений (в жодній пенітенціарній установі у країні) не повинен мати владу над іншими ув’язненими. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 27).

4. Обладнання дільниці КДіР не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії максимального рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), в дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень або їхнє неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Зокрема постільні речі, матраци, подушки, стан яких свідчить про необхідність їхньої заміни, під час відвідування дільниці КДіР знаходилися на підлозі кімнати для прийняття їжі. Таким чином неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

5. Санвузли у дільниці КДіР не містять достатніх перегородок, які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

6. У житлових приміщеннях дільниці КДІР моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря у житлових приміщеннях складала плюс 13 °C, у той час, як відповідно до пункту 1 розділу XXII ПВР УВП у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче плюс 18 °C.

7. Під час огляду приміщень дільниці КДіР виявлено використання електророзетки встановленої на горючій (дерев’яній) основі/конструкції, що є грубим порушенням пункту 1.17 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417. (далі — Правила пожежної безпеки).

8. Пунктом 1 розділу XXIII ПВР УВП визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань. Так, під час огляду житлового приміщення КДіР було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження.

Разом з тим, у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу. ( CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

9. Моніторинговою групою досліджено питання дотримання прав осіб, щодо яких компетентним органом іноземної держави ухвалено рішення про екстрадицію до України. Під час спілкування з екстрадованими особами скарг на неналежне, жорстоке або таке, що принижує гідність, поводження не зафіксовано.

У дільниці СІЗО оглянуто два відремонтовані камерні приміщення, де утримувалися дві екстрадовані особи, у яких проведено ремонтні роботи з дотриманням норми жилої площі 4 м² на одну особу.

Водночас моніторингова група виявила низку порушень, зокрема недостатній рівень природного освітлення. Відповідно до додатка Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель” ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 жовтня 2018 року №264, освітленість робочих поверхонь у спальних і житлових приміщеннях має становити 150 ЛЮКС. Натомість у камерному приміщенні №16 зафіксовано лише 18,6 ЛЮКС, що значно нижче встановлених норм. Припливно-витяжна вентиляція відсутня.

Моніторинговою групою встановлено, що екстрадовані особи тривалий час тримаються у камерних приміщеннях по одному. Разом з тим, згідно з пунктом у 53 21-ої Загальної доповіді Комітету зазначено, що одиночне ув’язнення може мати надзвичайно руйнівні наслідки для психологічного, соматичного та соціального здоров’я цих осіб, які можуть виникати негайно та посилюватися залежно від того, як довго триває цей захід і наскільки невизначеним він є у часі. Крім того, воно може створювати умови для навмисного жорстокого поводження з ув’язненими поза увагою інших ув’язнених і персоналу в’язниці. (CPT/Inf (2011) 28).

У порушення вимог пункту 22.5 Європейських пенітенціарних правил (ЄПП) та Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарського призначення та норм їхнього забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року №1118/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1274/21586 (далі — Норми забезпечення), камерні приміщення не обладнані баком для питної води місткістю 15 літрів із водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом.

У зв’язку з цим засуджені змушені вживати технічну воду з централізованого водопостачання або купувати питну воду в крамниці установи. На стелі камерного приміщення №16 спостерігається надмірна вологість і сліди плісняви через затікання води.

У цьому ж приміщенні зафіксовано порушення температурного режиму: на момент перевірки температура повітря становила +14 °C, тоді як, відповідно до пункту 1 розділу XXII ПВР УВП, у холодну пору року температура в житлових приміщеннях має бути не нижче +18 °C. (аналогічне порушення у камерному приміщенні №9).

Санвузол у камерному приміщенні №16 не обладнаний достатніми перегородками, які забезпечують усамітнення, що суперечить вимогам пункту 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту 2023 року Комітет закликав українську владу вжити заходів для поліпшення матеріальних умов тримання, зокрема утримувати всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, у належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно проводити дезінсекцію, забезпечити достатній доступ до природного освітлення й вентиляції, а також обладнати внутрішні санітарні приміщення перегородками від підлоги до стелі.

Прогулянкові дворики №№1,2 не мають достатнього укриття від атмосферних опадів і недостатньо облаштовані спортивним інвентарем чи іншими засобами для фізичної активності.

Щодо фізичної активності та відпочинку поза камерами, ув’язненим забезпечено право на щоденну прогулянку на свіжому повітрі тривалістю не менше однієї години.

Проте персонал установи не запропонував жодних альтернативних видів позакамерної діяльності. У цьому контексті Комітет у доповіді за 2023 рік констатує, що ситуація з позакамерними заходами для осіб, взятих під варту, не покращилася з часу візиту 2017 року. Як і раніше, за винятком невеликої кількості працюючих, дорослі особи, взяті під варту (зокрема жінки), у відвіданих установах перебувають у камерах до 23 годин на добу, маючи обмежений доступ до занять поза камерою, окрім щоденних прогулянок і, в окремих випадках, епізодичного відвідування спортивного залу.

Прогулянки тривають лише одну годину на день (іноді трохи довше для жінок) у невеликих дворах із гнітючим дизайном (високі стіни, що обмежують огляд). Усередині камер основними засобами дозвілля є телевізор, книги та настільні ігри.

Комітет висловлює занепокоєння тривалим перебуванням осіб у таких умовах і закликає владу розробити програми заходів для взятих під варту, а також облаштувати просторіші прогулянкові двори з можливістю фізичних вправ і кращим оглядом. (CPT/Inf (2024) 20, пункт 58).

Камерні приміщення не обладнані душовими кабінами, у зв’язку з чим ув’язнених виводять у душову на території дільниці ДІЗО/ПКТ. Водночас під час огляду душової встановлено порушення право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках, що порушує вимоги правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

На зовнішніх дверях камерних приміщень розміщено поіменні картки з коротким описом злочинів за якими підозрюються особи, що перебувають у камерах.

У своїй доповіді за результатами візиту до України в 2020 році Комітет зазначив, що дану практику слід зупинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті, і окрім стигматизації, має ефект пошкодження стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52).

Під час спілкування ув’язнені повідомили, що ані під час прибуття до установи, ані надалі адміністрація та персонал не надали їм жодної інформації щодо наявності укриття для захисту від можливих обстрілів та порядку дій у разі оголошення сигналу “Повітряна тривога”. Крім того, за їх словами, під час повітряної тривоги персонал установи не пропонував спуститися в укриття.

Вказане свідчить про те, що ув’язнені залишаються незахищеними у камерних приміщеннях під час повітряної тривоги, що створює реальний ризик для їхнього життя та здоров’я в умовах збройної агресії РФ проти України.

Моніторинговою групою було досліджено питання щодо наявного в установі укриття, яке знаходиться у складі для зберігання овочів у підвальному приміщенні.

Проте, всупереч вимогам Кодексу цивільного захисту України, Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року №138 та Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.07.2018 року №579, в укритті не забезпечено умови для перебування осіб.

Зокрема приміщення укриття не відповідає встановленим вимогам через відсутність належного штучного освітлення, систем водопостачання та водовідведення, що унеможливлює облаштування санітарного вузла та умивальника й перешкоджає дотриманню санітарно-гігієнічних норм. Також у приміщенні не забезпечено вентиляцію, не наявні засоби пожежогасіння, баки з питною водою та інші необхідні елементи безпечного укриття.

Таким чином, указані обставини можуть суттєво вплинути на процес прийняття рішення компетентними органами іноземних держав стосовно питання екстрадиції осіб, які підозрюються або обвинувачуються в скоєнні злочину до України.

10. Під час відвідування дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) встановлено, що у порушення пункту 4 розділу IV Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок використання технічних засобів), камери ДІЗО/ПКТ не обладнані кнопками виклику персоналу, що ускладнює оперативний контакт засуджених із працівниками установи.

У камерних приміщеннях не забезпечено достатнього рівня природного освітлення та вентиляції.

У камері №14 зафіксовано 61,1 ЛЮКС штучного і 19,2 ЛЮКС природного освітлення.

У камері №13 — 51,2 ЛЮКС штучного і 24,0 природного освітлення.

У камері № 11— 22,0 ЛЮКС природного освітлення.

Санвузли не обладнані достатніми перегородками, а в деяких випадках такі перегородки, що забезпечують можливість усамітнення, взагалі відсутні, що порушує правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

Крім того, всупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення, окремі камерні приміщення не оснащені баками для питної води, в камерах бетонна підлога.

Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (наказ Мін’юсту №2823/5 від 28.08.2018 року) в п. 2.5 Розділу IІ зазначено: Установи мають бути обладнані відповідно до санітарно-гігієнічних норм та вимог пожежної безпеки. Хоча офіційно скасовані в 2020 році (СанПіН 42-120-4437-87, СанПіН 1974-79), але деякі норми зберігаються як рекомендовані або використовуються за відсутності нових.

Наприклад, у цих правилах зазначалося, що покриття підлоги має забезпечувати теплоізоляцію, бути гігієнічним та зручним для прибирання.

У Європейських пенітенціарних правилах (ЄППР) зазначено: п. 19.1, 19.3: Усі приміщення мають утримуватися в належному стані, бути чистими, добре провітрюваними, освітленими та забезпечувати мінімальні умови комфорту, включаючи захист від холоду та вологи.

Також в КВК України, ст. 115 зазначено: Засуджені повинні триматися у пристосованих для цього приміщеннях, що відповідають встановленим нормативам і не створюють загрози для здоров’я.

11. У порушення вимог Норм забезпечення у ДІЗО/ПКТ відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; перукарня; приміщення для роздягання.

12. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

13. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі станом на 12.03.2025 року складає 37,5 штатних одиниць. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

14. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки.

Разом з тим, згідно p абзацом восьмого пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів в межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями п.85 (CPT/Inf (2011) 29) п. 23 (CPT/Iinf (2013) 23) п.166 (CPT/Inf (2014) 15).

15. Частина електрощитів та розподільчих шаф у різних приміщеннях установи перебуває у відкритому стані, що забезпечує засудженим вільний доступ до них. Зазначене є грубим порушенням Правил пожежної безпеки та створює можливість для несанкціонованого втручання в електромережу, підвищену загрозу виникнення пожежі та ураження електричним струмом.

16. Станом на лютий 2025 року до робіт у їдальні установи було залучено 11 засуджених. Загалом засуджені використовуються також у столярних майстернях та підсобному господарстві.

Засуджені виконують: обслуговування харчоблока (приготування та роздача їжі), виготовлення продукції у столярному цеху та інших майстернях, догляд за тваринами у підсобному господарстві. Працевлаштування відбувається за строковими трудовими договорами (на 1—2 місяці) або договорами цивільно-правового характеру (ЦПХ).

Проте умови укладання цих договорів не відповідають змісту та тривалості виконуваної роботи. Умови праці характеризуються системними порушеннями: перевищенням тривалості робочого часу, відсутністю охорони праці, санітарних умов, належного медичного супроводу.

П’ятеро засуджених працювали в їдальні без укладених договорів і нарахування оплати, що порушує ст. 43 Конституції України, ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України (КВК), ст. 24,21,94 Кодексу законів про працю України (КЗпП), а також Конвенцію МОП №29 про примусову працю.

Засуджений Л. працює прибиральником в столовій, з 6:30 ранку до 19:00 щодня без вихідних і свят і без оплати праці, а засуджений Г. працює в їдальні в цеху з миття посуду щодня з 6:00 години ранку до 20:30 вечора щодня без вихідних і свят і без оплати праці.

Фактична тривалість роботи становить 10-11 годин на добу, 6-7 днів на тиждень, що є порушенням ст. 50 КЗпП, ст. 8 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, а також порушує встановлений режим праці для осіб, оформлених на 0,5 ставки.

Строкові договори укладаються без обґрунтування причин тимчасовості, не містять обов’язкових положень щодо режиму праці, відпусток, доплат, що суперечить ст. 23, 24, 62 КЗпП України. Відсутні накази про прийняття на роботу. Засудженим не надаються щорічні відпустки або компенсація, що є порушенням ст. 7 КВК України, Закону України “Про відпустки” (ст. 2,10), а також п. 4.1 Конвенції МОП №1.

Приміщення майстерень та їдальні не опалюються, не мають вентиляції та питної води, що порушує ст. 153 КЗпП, Закон України “Про охорону праці”, а також міжнародні стандарти щодо гігієни і безпеки праці (Конвенції МОП №155, №120).

У підсобному господарстві засуджений М., оформлений на 0,25 ставки, працює фактично повний день. Підсобне господарство виконує комерційну функцію, обслуговуючи сторонніх осіб, що є прихованою формою експлуатації та суперечить п. 9 Мінімальних правил поводження з ув’язненими (Конвенція ООН, 1955).

Також встановлено факти, коли засуджені виконують інші функції, ніж зазначено в трудовому договорі (наприклад, працюють у котельні, хоча оформлені як машиністи прання). Це порушує ст. 32 КЗпП України та принцип правової визначеності трудових обов’язків.

Практика використання праці засуджених у КВК-41 має системний характер порушень як національного законодавства України, так і міжнародних зобов’язань. Виявлено ознаки примусової праці, недотримання гарантій безпечних умов праці, належної оплати, відпочинку і охорони здоров’я. Праця засуджених використовується без належного оформлення та соціального захисту, що свідчить про експлуатаційний характер підходу адміністрації установи.

17. Моніторинговою групою було досліджено використання підсистеми “Касандра. Були опитані як представники адміністрації, так і засуджених довічно. Підсистема оцінки ризиків повторного кримінального правопорушення “Касандра” впроваджена у КВК-41.

Відповідальними за її використання є начальники відділень СМРБ та сектор контролю за виконанням судових рішень. Працівники установи посилаються на нормативні акти: наказ Міністерства юстиції №2300/5 та методичні рекомендації, затверджені наказом №412/5 від 27.11.2020 року.

У 2023 році представники персоналу брали участь у відповідному навчанні, організованому Академією ДКВС та ГО “Український центр ресоціалізації”. Оцінка ризиків здійснюється впродовж 30 днів після прибуття засудженого до установи, а надалі — один раз на рік. Інформація для оцінки збирається на основі особової справи, бесід із засудженим, його родичами та персоналом установи.

Встановлено, що засуджені не завжди належно інформуються про мету оцінки, порядок її проведення та свої права. Результати оцінки не надаються засудженим під підпис, а процедура оскарження фактично не реалізується. Відомості щодо права на залучення адвоката, надання копій повної анкети оцінки або строків зберігання даних залишаються на розсуд адміністрації без чіткої регламентації.

Більшість опитаних засуджених не розуміють сутності “Касандри” та не можуть пояснити, як саме проводиться оцінка ризиків. Вони не пам’ятають, щоб їм повідомляли про проведення оцінки, не знають результатів, а також не були поінформовані про можливість подання заперечень чи отримання витягів. Лише одиниці були присутні при складанні індивідуальної програми чи характеристик.

Зафіксовано недостатнє інформування засуджених: Порушується право на доступ до особистої інформації та принцип поінформованої згоди (ст. 8 Закону України “Про захист персональних даних”, Правила ООН щодо поводження з ув’язненими — “Мінімальні стандартні правила”, п. 54).

Відсутність механізмів оскарження: Порушення права на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 55 Конституції України, ст. 13 Європейської конвенції з прав людини).

Неврегульованість зберігання та видалення персональних даних: Відсутність чітких строків і процедур суперечить вимогам ст. 15, 16 Закону України “Про захист персональних даних”.

Формальний підхід до оцінки: Відсутність участі засуджених у заповненні оцінки та обмеження у висловленні заперечень порушують принципи справедливості та прозорості.

Практика впровадження системи “Касандра” у КВК-41 є фрагментарною, непрозорою та лише формальною. Засуджені не мають доступу до змісту оцінки, не повідомлені про свої права та не беруть участі у формуванні індивідуальної програми. Це ставить під сумнів ефективність системи оцінки ризиків та її відповідність правозахисним стандартам.

Медична частина № 41 філії ДУ “ЦОЗ ДКВС України” в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях

Завідувач медичної частини № 41 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях. (далі — медична частина) — Скорейко Василь Тарасович.

Згідно зі штатним розписом, який був наданий завідувачем медичної частини, укомплектовані наступні посади: завідувач медичної частини-лікар — 1ст.; лікар загальної практики — сімейний лікар — 1 ст.; лікар-стоматолог — 1 ст.; лікар-рентгенолог — 0,5 ставки; лікар — нарколог — 1ст.; лікар — інфекціоніст — 0,5 ст. Вакантною залишається посада: лікар—психіатр — 0,5 ставки.

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Згідно з пунктом 2, пунктом 3 глави III розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.

Разом з тим у медичній частині вакантна посада лікаря-психіатра, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду, у зв’язку із чим засуджені та ув’язнені не отримують належну медичну допомогу.

Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

2. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаної пацієнтами, які перебували у стаціонарі лікарні, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнтів для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету. (CPT/Inf (93) 12-part).

3. Відповідно до журналу обліку виявлення тілесних ушкоджень у засуджених та осіб, узятих під варту, які прибули до Державної установи “Коломийська виправна колонія №41”, у 2024 році зафіксовано один випадок тілесних ушкоджень. Натомість у 2025 році, згідно з медичною документацією, не зафіксовано жодного випадку тілесних ушкоджень.

Такий низький рівень фіксації травматизму, враховуючи фактичну чисельність засуджених і ув’язнених (495 осіб, із них 3 ув’язнені), може свідчити про відсутність звернень засуджених до медичної частини установи у разі отримання тілесних ушкоджень, а також про формальний підхід медичних працівників до їхньої фіксації під час медичного огляду.

Зазначене суперечить пункту 60 рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93)12-part), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі можуть сприяти запобіганню насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а за необхідності через інформування відповідних органів влади.

4. Згідно з частиною шостою статті 6 Закону України “Про психіатричну допомогу”, забороняється без письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника та лікаря-психіатра, який надає психіатричну допомогу, публічно демонструвати особу, яка страждає на психічний розлад, фотографувати її чи робити фільмування, відеозапис, звукозапис та прослуховувати співбесіди особи з медичними працівниками чи іншими фахівцями при наданні їй психіатричної допомоги.

Водночас в палаті для осіб з розладами психіки моніторинговою групою було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Разом з тим, згідно з пунктом 8 розділу VIІ Порядком використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2018 року №2025/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2018 року за №766/32218) забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у приміщеннях (камерах), у яких проводяться медичні обстеження (огляди) ув’язнених та засуджених, особистий обшук з роздяганням.

Даний факт свідчить про отримання співробітниками установи конфіденційної інформації щодо стану здоров’я ув’язнених та засуджених осіб в ході медичного огляду, маніпуляцій або процедур. На додаток, зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я.

5. У порушення пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 березня 2016 року № 240, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за № 570/28700, пункту 8.3.4 Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я” палата-ізолятор для осіб із розладами психіки не відповідає встановленим вимогам. Приміщення розраховане на перебування більш ніж однієї особи (2 ліжка), що суперечить принципам ізоляції. Відсутній бачок із питною кип’яченою водою.

6. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи (20 осіб станом на 12.03.2025 року) з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їх здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

7. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків.

Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

8. У порушення Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасного розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та інших засуджених.

9. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

10. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

11. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

12. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом МЮУ від 20.02.2012 року №280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

13. У порушення пункту 7 глави III розділу II Порядку, моніторингова група зафіксувала відсутність особистої медичної книжки у двох працівників їдальні та результатів обстеження в медичній документації, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які необхідні для допуску до роботи на об’єктах харчування.

14. Під час перевірки ДІЗО моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я в ДІЗО утримуватися може.

Разом з тим, Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом.

В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями.

З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби.

Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

15. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі — Правила), приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

17. Приміщення кабінету лікарів та рентген-кабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за №1256/14523.

Рекомендації:

Міністерству юстиції України

1. Розробити нові Санітарні правила для установ виконання покарань, із урахуванням вимог гігієни, теплоізоляції та комфортного покриття підлоги (дерев’яні/гігієнічні, але не бетонні).
2. Ініціювати перегляд правил залучення “днювальних” та вилучити положення, які допускають передачу контролю над засудженими іншим засудженим.
3. Заборонити відкритий демонстративний носій спеціальних засобів (гумові кийки, наручники) персоналом, що безпосередньо контактує з в’язнями.
4. Підвищити контроль за практикою працевлаштування засуджених — забезпечити дотримання трудового законодавства, заборонити оформлення ЦПД на роботи, що є трудовими за змістом.
5. Забезпечити проведення регулярних навчань для персоналу, зокрема щодо етики поводження, недопущення жорстокого поводження та забезпечення прав засуджених.

Офісу Генерального прокурора України / прокуратурі Івано-Франківської області

1. Провести перевірку дотримання трудових прав засуджених, зокрема щодо: роботи без договорів; зловживань при укладенні строкових договорів;відсутності оплати за виконану працю.
2. Розпочати провадження щодо неналежного зберігання персональних даних та порушення права на захист конфіденційної інформації у рамках підсистеми “Касандра”.

Керівництву ЦОЗ ДКВС

1. Забезпечити укомплектування посад лікарів у медичних частинах (психіатри, інфекціоністи, наркологи), особливо в колоніях, де є особи з відповідними потребами.
2. Запровадити ЗПТ у КВК-41, забезпечити відповідне обладнання, навчання персоналу та доступ до психосоціальних програм.
3. Забезпечити обов’язковість ПЛР-тестування осіб із підозрою на гепатит С, відповідно до стандартів МОЗ.
4. Впровадити можливість телемедичних консультацій, забезпечити технічне обладнання та навчити персонал.
5. Посилити контроль за дотриманням інформованої згоди на лікування, заповненням форми №003-6/о, забезпечити права пацієнтів.

ДУ “Центр охорони здоров’я ДКВС України” (ЦОЗ ДКВС) та адміністрації медичної частини №41

1. Вжити заходів для усунення порушень прав людини, пов’язаних із неналежним медичним забезпеченням, недопущення катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження.
2. Укомплектувати штат медичної частини лікарями-спеціалістами, включно з лікарем-психіатром, інфекціоністом, наркологом — відповідно до Порядку №1348/5/572.
3. Забезпечити обов’язкову інформовану згоду пацієнтів на діагностику, лікування, інші медичні втручання — відповідно до форми №003-6/о (наказ МОЗ №110).
4. Впровадити обов’язкову фіксацію тілесних ушкоджень при кожному первинному огляді, а також у разі самостійного звернення засудженого.
5. Організувати роботу ізоляторів для інфекційних хворих, забезпечивши можливість роздільного тримання за категоріями захворювання.
6. Забезпечити доступ до замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) відповідно до діагнозів осіб з розладами внаслідок вживання опіоїдів, включаючи психосоціальний супровід.
7. Забезпечити належне тестування та лікування гепатиту С, зокрема обов’язкове ПЛР-обстеження для пацієнтів із підозрою.
8. Провести повний медичний огляд працівників їдальні, включаючи клінічні та лабораторні дослідження, з оформленням особистих медичних книжок.
9. Забезпечити госпіталізованих засуджених спеціальним одягом і постільними речами, згідно з Нормами забезпечення (наказ №280/5).
10. Облаштувати палату-ізолятор для осіб із психічними розладами відповідно до вимог: на одного пацієнта, з питною водою, без камер спостереження.
11. Забезпечити роботу телемедичного комплексу: технічне підключення, навчання персоналу, наявність доступу до каналів консультацій.
12. Провести інвентаризацію і встановити пожежну сигналізацію, вогнегасники в усіх функціональних приміщеннях, особливо в рентген-кабінеті.
13. Демонтувати камери відеоспостереження з приміщень, де проводяться медичні процедури, огляди, обстеження, включно з ізолятором психіатричного профілю.
14. Припинити практику видачі довідок про придатність до утримання в ДІЗО/ПКТ, що порушує принцип незалежності медичного персоналу (CPT/Inf).
15. Забезпечити доступність медичної частини для осіб з інвалідністю, відповідно до ДБН В.2.2-17:2006.
16. Отримати висновок про вільний доступ для маломобільних осіб, згідно з ліцензійними умовами провадження медичної практики (постанова КМУ №285).

Міністерству охорони здоров’я України (МОЗ)

1. Надати методичну підтримку ЦОЗ ДКВС щодо: впровадження ЗПТ у виправних закладах; телемедицини у закладах охорони здоров’я при колоніях; фіксації тілесних ушкоджень у місцях несвободи.
2. Розробити або оновити стандарти психіатричної допомоги в умовах позбавлення волі, з урахуванням вимог CPT і Конвенції ООН проти катувань.
3. Забезпечити централізоване постачання госпітального майна для медичних частин при установах виконання покарань.

Адміністрації КВК-41

1. Унеможливити залучення засуджених до роботи в КДіР як днювальних.
2. Забезпечити дотримання 14-денної ізоляції в КДіР, без дострокового переведення без повного обстеження.
3. Вилучити поіменні картки із вказанням злочинів із дверей камер.
4. Облаштувати камери ДІЗО/ПКТ відповідно до Європейських пенітенціарних правил: бак для води, перегородки в санвузлі, температурний режим, освітлення, вентиляція.
5. Забезпечити приватність у душових та санвузлах, встановити перегородки та шторки.
6. Забезпечити засудженим регулярні відпустки або компенсацію за них, як передбачено трудовим законодавством.
7. Забезпечити дотримання норм пожежної безпеки: закриті електрощити, наявність вогнегасників, сигналізації в медичній частині.
8. Забезпечити санітарний стан та температурний режим у майстернях, їдальні, КДіР: мінімум +18°C, наявність вентиляції, питної води.