Конте знову розбурхує скандал. Чому найкращий "парамедик" футболу щоразу все псує?

Класний тренер і еталонний скандаліст. Антоніо Конте – дуже суперечлива футбольна особистість. Він гучно заходить у кожен клуб, потім гучно покидає кожен клуб. Результати говорять на користь Конте, а сам Антоніо краще б мовчав.

✔ Ювентус два роки сидів на 7 місці – Конте прийшов і тричі поспіль став чемпіоном, щоразу набираючи більше очок.
✔ Челсі скотився на 10 місце – Конте прийшов і відразу виграв АПЛ.
✔ Інтер вісім років не заходив у трійку Серії А – Конте прийшов і відновив боротьбу за титул, взявши з другої спроби скудетто.
✔ Тоттенгем сидів у середні таблиці АПЛ – Конте прийшов і повернув "шпор" у топ-4.
✔ Наполі фінішував на 10 місці – Конте прийшов і з порога претендує на чемпіонство.

Антоніо не потрібен час. Він дає чіткі інструкції, імплементує просту систему і відпрацьовує кожну тактичну деталь. До посиніння. Футболісти через щоденну інтенсивну роботу швидко освоюють нові ролі.

Позиційна оборона, вихід в атаку, взаємодія на флангах – всі стадії завчені до автоматизмів. Вже за кілька тижнів його команди стають впізнаваними. Мало краси та вишуканості, зате ефективно.

Конте свого роду тренер-парамедик, який оперативно діагностує хворобу команди та надає першу допомогу. Результати миттєво покращуються. Лікування настільки ефективне, що його пацієнт після зламаної ноги готовий бігти спринт, коли інші ще не наважуються встати з ліжка.

Антоніо знаходить сильні якості гравців та викручує їх на максимум. Так виконавці середнього рівня стають неймовірно корисними. Скотт Мактоміней як свіжий приклад: якнайдалі від м'яча, якнайближче до чужих воріт – маємо 10 голів.

Ромелу Лукаку під керівництвом Конте стає елітним бомбардиром (обидва найрезультативніші сезони – в Інтері), а без Конте хандрить. У них взаємна повага. Тренер каже, що готовий руку всунути у вогонь заради Ромелу. Форвард впевнений, що Конте змінив його кар'єру.

Антоніо горить своєю роботою, визнаючи тільки перемоги та рух вперед. Аналогічного він чекає від оточення. І має на це право. Конте в період Ювентус/Челсі/Інтер/Тоттенгем/Наполі серед найкращих тренерів за набором очок (в середньому 2,1 за матч). Для референсу: переважає Клоппа в Ліверпулі (2,07).

Якщо з футболістами зазвичай вдається знайти спільний вогонь, то з босами – рідко. Конте показує результати світового рівня, вважає себе тренером світового рівня та вимагає трансферів світового рівня. Не відразу, ні. Він розкриє наявних гравців, підніме команду, доведе свою кваліфікацію, а далі – відповідайте амбіціям, будь ласка.

Конте пішов з Ювентуса та Інтера в статусі чемпіона. У 2021-му він не міг змиритись, що "нерадзуррі" продають Лукаку та Хакімі. Як можна рухатись вперед, коли команда втрачає двох найкращих гравців? А на фінанси клубу йому байдуже. Антоніо вважає, що це чемпіонський максималізм. Зі сторони здається, що це дитяча поведінка.

Челсі витрачав гроші, але не на тих (привезли Морату замість Лукаку), тому Конте все одно допсихував до звільнення. Прощання з Тоттенгемом було епічне. Тренер дав довгу пресконференцію, де закидав словесним лайном як власника, так і своїх футболістів. Його бісив дух клубу, він не розумів, чому всім навколо ОК бути лузерами.

"Вони звикли до цього всього. Розумієте? Звикли. Вони не борються за щось важливе, не хочуть грати під тиском, не хочуть відчувати відповідальність. Легко так жити. Тоттенгем 20 років з цим власником нічого не виграє. А чому? За що можна боротися з таким підходом і такою самовіддачею? 7 місце? 8? 10? Я до такого не звик", – італієць видав емоційну тираду.

Логічно було б запитати, на що він сподівався, очолюючи клуб, який з 2008 року не тримав у руках трофеїв і прославився жадібністю Деніела Леві. Схожа ситуація з Наполі, якому також не під силу зібрати дрім-тім. Що б там не обіцяли, Антоніо повинен тверезо оцінювати ситуацію і не обманювати себе ілюзіями.

Тільки уявіть, як болісно Конте сприйняв трансфер Кварацхелії. Найкращий гравець тікає від нього в справжній топ-клуб. Нещодавно тренер знову вибухнув. Можливо, це ще не вибух, але іскри сиплються на повну:

"Я приношу відповідальність. В медіа кажуть: Конте на лаві – команда переможе. Я не можу жити дивами замість планування. Наполі попросив про допомогу – я допомагаю. В мене хороші стосунки з президентом, але мені потрібна повага. Я бачу грабіж і нуль поваги. Розчарований, як грабують наші проєкти. За 8 місяців у Наполі я усвідомив, що багато чого тут не досягну.

Я мушу себе захищати. Не дозволю насміхатись та ображати. Потрібно все прорахувати. Я ж не дурень. Беручи на себе важку ношу, я сподіваюсь, що мені дадуть правильну зброю для боротьби. В іншому випадку це буде бійня, а я не хочу, щоб мене били. Ми сядемо з президентом, все обговоримо і тоді побачимо. Будуть гроші від Ліги чемпіонів, продали Кварацхелію. Але тепер розмова буде на чистоту".

Емоції Конте можна зрозуміти. Він свою частину договору навіть перевиконує, поділяючи лідерство в Серії А. Тепер черга Ауреліо Де Лаурентіса.

Але сам Антоніо мав би розуміти реалії футболу. Мало які клуби здатні задовольняти його вимоги, які ще й постійно збільшуються. А ті, що є, не готові прийняти інші якості Конте. В Реалі ніхто не буде з натхненням вмирати на тренуваннях, в Манчестер Сіті ніхто не дозволить вмішуватись у плани, в ПСЖ ніхто не терпітиме публічну критику. І ще бажано, щоб єврокубки не заважали (в Юве, Челсі та Наполі ривок зроблений в режимі одного матчу на тиждень, а Інтер не виходив у плей-оф ЛЧ).

Здається, Конте приречений на повторення історії знову і знову. От тільки цикли стають дедалі коротшими: 3 сезони в Ювентусі, по 2 в Челсі та Інтері, півтора в Тоттенхемі, а з Наполі все може завершитися за один.