Забагато смертей для одного закладу: музей історії Києва втратив двох керівників

Музей історії міста Києва переживає непрості часи.

За два тижні квітня не стало двох його керівників генеральної директорки Діани Попової та її першого заступника Ігоря Селецького.

Зараз на вході до приміщення музею на вулиці Богдана Хмельницького відвідувачів зустрічають два їхні портрети.

Співробітники музею розповідають, що керівники були тісно пов’язані роботою, дружбою та навіть по-батькові — були Олеговичами.

Обоє дуже любили Київ та пишалися тим, що оберігають його історію, та робили Музей ще більш цікавим та сучасним.

Діана Попова померла від важкої хвороби 13 квітня, а Ігоря Селецького раптово не стало 20 квітня.

«Слів немає.

І сліз немає.

Є тільки сум, несамовитий сум.

Від нас пішла найсонячніша людина, яку я знав.

Від нас пішла людина з великої букви.

Оригамі на стінах Музею Києва — це на твою честь.

Це символ того, що ти зробила для музею, одночасно борючись зі страшною хворобою.

Я ще не бачив такої мужності.

Спочивай з миром.

І допомагай нам з небес», — написав на своїй сторінці у соцмережі Ігор Селецький.

А вже через тиждень не стало і його.

Офіційної причини смерті в музеї не називають, але родичі чоловіка пишуть, що зупинилося серце.

«Це був яскравий управлінський тандем.

Кожен з наших керівників мав якусь суперсилу, хоча у Діани Олегівни ця суперсила була не одна, ще з часів, коли вона очолювала Департамент культури КМДА.

Разом з Ігорем Олеговичем вони вивели наш музей на зовсім інший рівень діяльності.

Ігор Селецький був більш скромним, але це була людина справи.

Діна Олегівна — більш публічною та стратегічною до вирішення усіх питань музею.

Музей фактично був її дитиною, яку вона любила, плекала та всіма способами намагалася зробити кращою», — розповідають ТСН.

ua співробітники Музею історії міста Києва.

Працівники додають, що обоє їх керівників, вели свій колектив і це дуже відчувалося.

Саме тому зараз усім співробітникам дуже важко та сумно.

«Діана Олегівна була більш творчою.

А Ігор Олегович був для неї і для нас своєрідною опорою, монолітом.

І дуже важко цю опору раптово втратити.

Ми знали про онкологічну хворобу Діани Олегівни, але всі сподівалися на диво.

Вона до останніх днів опікувалася музеєм.

Це була неймовірно світла та добра людина.

Будь-хто з працівники міг зайти до неї у кабінет, щоб просто поговорити.

Звістка про смерть Діани Олегівни стала шоком.

А через тиждень, коли ми вже почали більш-менш оговтуватися, не стало Ігоря Олеговича», — розповідає ТСН.

ua Ілона Закутинська, комунікаційниця Музею історії міста Києва.

В музеї додають, що зараз їм важко саме психологічно.

«Дуже важко морально це витримувати — це виклик для кожного співробітника музею.

Пам’ятаючи настанови та особистий приклад нашої директорки, ми працюємо і не зупиняємося, як би важко не було.

Ми у скорботі, але працюємо.

Щиро робимо це в пам’ять про Діану Олегівну і тепер вже Ігоря Олеговича», — додають працівники.

Зараз фасад Музею історії міста Києва прикрашає мистецька інсталяція з п’яти тисяч орігамі-пташок.

Це останній проєкт, який організувала та довела до кінця Діана Попова.

«Це спільний міжнародний благодійний проєкт з мерією Брюсселю, який організувала та вела Діана Олегівна.

Незважаючи на хворобу вона хотіла бути на відкритті і присутньою в процесі створення інсталяції.

Ми надсилали їй фото, і вона дуже тішилася результатом.

А через два дні її не стало.

У той день, коли повідомили про її смерть, п’ять тисяч пташок-оригамі, які просто висіли у повітрі на кріпленнях — раптово всі піднялися вгору і завмерли у повітрі, наче відлітали.

Гадаю, що був якийсь добрий знак, чи прощальний акорд», — розповідає ТСН.

ua Катерина Боровик, заступниця генерального директора Музею історії міста Києва.