/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fe293c874e148316278f8f681ee2d8b67.png)
Вчені розкрили долю загадкової планети, яка злилася із Землею
Молода Земля близько 4,5 млрд років тому зазнала гігантського удару, який назавжди змінив її вигляд і майбутнє.
У ті часи наш світ ще не мав Місяця, а Сонячна система була схожа на арену космічних зіткнень.
Саме одна з таких катастроф, як вважають науковці, і стала причиною появи Місяця — супутника, що вплинув на клімат, геологію та саме існування життя на планеті.
Про це пише T4.
Згідно з сучасними гіпотезами, в епоху раннього формування Земля зіткнулася з іншою планетою — Теею.
Це небесне тіло, приблизно розміром із Марс, мало близько 10% маси нашої планети.
Свою назву Тея отримала на честь грецької богині, матері Селени — уособлення Місяця.
Саме ця планета, ймовірно, відіграла ключову роль не лише у створенні супутника, а й у формуванні сучасної Землі.
Тривалий час панувала думка, що Тея лише «ковзнула» повз Землю, викликавши утворення уламків, з яких згодом виник Місяць.
Проте нові моделі, створені завдяки надсучасним суперкомп’ютерам, демонструють інше: зіткнення було лобовим, і обидва небесні тіла злилися в одне.
Частина матеріалу була викинута у космос і, згодом, перетворилася на Місяць.
Одним із головних доказів цієї теорії став аналіз ізотопів кисню у зразках земної та місячної породи.
Виявилося, що вони ідентичні.
Такий збіг можливий лише в результаті надзвичайно інтенсивного змішування речовини під час колосального удару.
Це доводить: Місяць не є стороннім тілом, захопленим гравітацією Землі, а продуктом спільного минулого із Теею.
Цікаво, що певні фрагменти Теї могли залишитися глибоко під земною корою.
Під Африкою та Тихим океаном на межі між мантією та ядром науковці виявили загадкові щільні утворення — так звані області з низькою швидкістю сейсмічних хвиль (LLVPs).
Їхня незвична щільність може свідчити про позаземне походження — можливо, це залишки Теї, що осіли на глибині.
Якщо ця гіпотеза правдива, то Тея, навіть після злиття, вплинула на еволюцію Землі.
Зокрема, могла сприяти появі тектоніки плит — явища, яке робить нашу планету унікальною та створює умови для життя.
Удар також, ймовірно, змінив нахил осі Землі до 23,4 градуса, що визначає зміну пір року.
У місячному світлі, у глибинах планети, у ритмах клімату і в багатстві життя — досі живе пам’ять про планету, яка стала частиною нас самих.

