Ватикан опечатав апартаменти Папи Римського: історія стародавнього ритуалу

Смерть Папи Франциска означає початок надзвичайно важливого періоду для Ватикану та всього католицького світу. Римський престол офіційно вважається вільним, а церква готується до обрання нового понтифіка. Про це повідомляє «Главком».

Папські апартаменти в Апостольському палаці були офіційно опечатані кардиналом-камергером Кевіном Фаррелом. Понтифік відмовився використовувати їх, натомість жив у номері в Domus Sanctae Marthae з 2013 по 2025 рік. Акт знаменує початок періоду sede vacante.

Опечатання Папських апартаментів – це традиційний церемоніал, який проводиться після смерті Папи Римського. Цей акт символізує завершення понтифікату.

Камергер наказує опечатати приватні апартаменти Папи в Апостольському палаці у Ватикані. Це робиться для того, щоб ніхто не мав доступу до його особистих речей і документів до проведення необхідних церемоніалів і перевірок.

Наступний символічний акт – знищення Персня рибалки – золотого персня, який носив Папа Римський і цілували католики на знак пошани. Камерленго знімає його і розламує навпіл перед зібраними кардиналами. Це не тільки запобігає будь-яким потенційним підробкам документів, але й означає кінець правління Папи.

Sede vacante (вакантний престол – «Главком») настає або після смерті Папи, або в разі його зречення, що є значно рідкіснішим явищем. Після офіційного підтвердження смерті понтифіка – через церемонію, під час якої камерленго тричі звертається до Папи на ім’я, дане при хрещенні, і не отримує відповіді – розпочинаються приготування до конклаву.

Під час даного періоду управління Католицькою церквою тимчасово бере на себе Колегія кардиналів, яку очолює камерленго. Водночас усі чиновники Римської курії, за винятком трьох осіб – камерленго, декана Колегії кардиналів та Великого пенітенціарія – автоматично втрачають свої посади. Колегія відповідає не тільки за підготовку до конклаву, а й за організацію похорону покійного Папи.

Згідно з папськими правилами, конклав повинен розпочатися не пізніше 18-го дня після смерті Папи, хоча колегія має деяку свободу у виборі конкретної дати. У сучасну епоху sede vacante зазвичай триває не довше трьох тижнів, однак у середньовіччі ці періоди могли затягуватись на роки. Найдовший sede vacante був між 1268 і 1271 роками, коли кардинали не могли досягти згоди протягом майже трьох років.

Період вакантного престолу також має свій візуальний символ – спеціальний герб Sede vacante, який замінює папський. Він зображається на монетах та поштових марках, що випускаються Ватиканом у цей час. Замість профілю Папи на монетах зображено ті ж символи, що й на гербі камерленго.

Історія знає чимало різних за тривалістю періодів Sede vacante. У XIX–XX століттях вони зазвичай тривали від 13 до 20 днів. Найкоротшим вважається період між Пієм IX і Левом XIII у 1878 році – всього 13 днів, а найдовшим у новітній історії – 63 дні між Пієм VIII і Григорієм XVI.

Після смерті Папи Римського кардинали з усього світу збираються у Сикстинській капелі для проведення конклаву – таємного голосування, яке визначить нового понтифіка. У голосуванні беруть участь лише кардинали віком до 80 років. Традиційно, новим Папою стає один із кардиналів, хоча технічно будь-який католик може бути обраний.

Похорон Папи Римського Франциска, ймовірно, пройде в суботу, 26 квітня.