Тарифи Трампа вплинули на відносини між країнами Перської затоки та Азії

Нові тарифні обмеження, запроваджені адміністрацією президента США Дональда Трампа, спричиняють значні зміни в глобальних торговельних потоках. Зокрема, вони сприяють посиленню політичних та економічних зв'язків між державами-членами Ради співробітництва країн Перської затоки (РСЗ) та країнами Азії, пише Eurasia Review.

За даними аналітичного центру Asia House, вартість двосторонньої торгівлі між регіонами досягла рекордного рівня у 512 мільярдів доларів у 2022 році. Дослідження показало, що темпи зростання торгівлі між країнами Затоки та Китаєм продовжать випереджати торгівлю із західними державами. Якщо нинішні тенденції збережуться, до 2027 року обсяг торгівлі з Китаєм перевищить обсяг торгівлі із Заходом.

Показовими прикладами цього тренду є нещодавнє підвищення рівня дипломатичних відносин між В'єтнамом та ОАЕ, а також зміцнення зв'язків Малайзії та Індонезії з Саудівською Аравією. Саудівський фонд державних інвестицій вклав 100 мільйонів доларів у малайзійську компанію AirAsia, а Індонезія веде активні переговори з Королівством щодо збільшення торгівлі.

Торгівля між країнами АСЕАН та РСЗ також демонструє впевнене зростання, досягнувши максимуму у 134 мільярди доларів у 2022 році. Одним із ключових компонентів цієї міжрегіональної торгівлі є відносини між ОАЕ та Індонезією, які були посилені у 2022 році двосторонньою угодою в галузі ядерної енергетики, інвестицій та фінансових послуг.

Важливим кроком у розвитку співпраці між регіонами стала нова ініціатива саміту РСЗ-АСЕАН, започаткована в жовтні 2023 року в Ер-Ріяді. Перший саміт був організований спільно президентом Індонезії Джоко Відодо та наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом. Наступний саміт відбудеться в Малайзії у травні цього року під головуванням прем'єр-міністра Анвара Ібрагіма, який закликав до початку переговорів щодо формальної торговельної угоди між двома регіонами.

Серед нещодавніх економічних угод варто відзначити надання ОАЕ у вересні 2024 року малайзійській компанії Petronas концесії на розвідку нафти і газу в регіоні Аль-Дафра в Абу-Дабі, а також підписання меморандуму між Міжнародним фінансовим центром Дубая та Органом влади столиці Нусантари в Індонезії для розвитку Фінансового центру Нусантари.

У енергетичній сфері у серпні 2024 року індонезійська державна електроенергетична компанія Perusahaan Listrik Negara підписала угоду з саудівською ACWA Power для розробки Плавучого сонячного проекту Сагулінг у провінції Західна Ява. Також заплановано спільний проект з виробництва зеленого водню, який має розпочатися в 2026 році.

Вуглеводні залишаються основою торгівлі між Затокою та Азією, становлячи близько половини всього обсягу. У 2023 році близько 50% імпорту нафти в Азію надходило з регіону Перської затоки та ширшого Близького Сходу. Очікується, що ця тенденція збережеться до 2030 року через зростання споживання енергії в Китаї, Індії та країнах АСЕАН. Однак співпраця активно розвивається і в інших галузях, включаючи штучний інтелект, передові технології, будівництво та інфраструктуру.

Європейські країни також проявляють підвищений інтерес до регіону Перської затоки. У грудні минулого року як президент Франції Еммануель Макрон, так і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відвідали країни Затоки з офіційними візитами. Британія активно працює над розширенням економічної співпраці з регіоном – двостороння торгівля з ОАЕ становить близько 30 мільярдів доларів на рік, а з Саудівською Аравією перевищує 20 мільярдів фунтів стерлінгів (26,5 мільярдів доларів).

Аналітики вважають, що попри певні ризики, включаючи волатильність цін на нафту, політичну нестабільність на Близькому Сході та напруженість між США та Китаєм, тенденція до посилення економічних зв'язків між країнами Перської затоки та Азії збережеться. Це є одним із визначальних геополітичних та економічних зрушень сучасної багатополярної епохи з потенційними наслідками для всього світу.