Моніторинговий візит до Чернівецького слідчого ізолятора: встановлено численні порушення прав людини

Порушення принципів роздільного тримання, відсутність реального доступу до укриття під час повітряної тривоги, металева клітка для огляду в медчастині та інши порушення у нашому звіті.

11 березня 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи Чернівецький слідчий ізолятор (далі СІЗО, установа, заклад). Відбувся плановий візит без попереджень.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених/засуджених і їхніх родичів, матеріали звіту моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

У ході моніторингового візиту до ДУ “Чернівецький слідчий ізолятор” встановлено численні порушення прав людини, які охоплюють різні сфери функціонування установи та суперечать як національному законодавству, так і міжнародним стандартам. Виявлені факти свідчать про неналежні умови тримання, включно з переповненістю камер, відсутністю належного освітлення, вентиляції, санітарно-гігієнічного забезпечення, а також систематичні порушення права на охорону здоров’я, включаючи недоступність медичної допомоги, замісної терапії, конфіденційності медичної інформації та необхідної реабілітації для осіб з інвалідністю.

Окреме занепокоєння викликає формалізоване залучення засуджених до праці без укладення трудових договорів, відсутність оплати праці, а також відсутність соціального та медичного захисту працюючих.

Порушення принципів роздільного тримання, доступу до позакамерної активності та поводження з особами, що підлягають екстрадиції, а також відсутність реального доступу до укриття під час повітряної тривоги створюють реальні загрози для життя, безпеки та гідності ув’язнених.

Зафіксовані порушення суперечать нормам Конституції України, КВК, Закону України “Про попереднє ув’язнення”, міжнародним договорам, зокрема ст. 3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правилам Мінімальних стандартів ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели), Європейським пенітенціарним правилам та рекомендаціям Європейського комітету з питань запобігання катуванням.

Загальна інформація

Установа виконує функції слідчого ізолятора. В закладі утримуються особи, які звинувачуються у скоєнні кримінальних злочинів і стосовно яких за рішенням суду обрана міра запобіжного заходу тримання під вартою.

Установа розташвана за адресою: 58000 місто Чернівці, площа Соборна, 6.

Керівник установи — полковник внутрішньої служби Сушинський Олександр Дмитрович.

СІЗО складається з чергової частини, збірного відділення, харчоблоку, камер слідчо-заарештованих чоловіків, жінок і неповнолітніх, сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених довічно, транзитних камер, дільниці господарського обслуговування, карцерів, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу закладу складається зі 146 посад. Фактична чисельність — 104 посади. Загальний некомплект персоналу по установі — 42 співробітники. Планове наповнення установи — 522 особи. Фактична кількість ув’язнених/засуджених — 243 особи.

У закладі 72 камерні приміщення, 68 з яких використовуються, 1 камерне приміщення під ремонтом і 3 не використовуються.

В установі працює 1 психолог. У 2024 році померло 2 особи, у 2025 — 1. Працевлаштовано 19 засуджених з господарського обслуговування: згідно з трудовими договорами — 9, за цивільно-правовим договором (ЦПД) — 10.

На обліку ВІЛ/СНІД— 11 осіб, всі приймають терапію. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 15 осіб, протягом 2024 року — 1 випадок самогубства.

Протягом 2024-2025 років жодна особа не звернулася зі скаргами щодо неналежних умов утримання і неналежного надання медичної допомоги. 1 особа має інвалідність, 6 осіб відторгнутих загалом.

У власному користуванні засуджені мають 20 планшетів.

Протягом 2024 року було зафіксовано 111 випадків тілесних ушкоджень: 100 під час прибуття і 11 випадків під час перебування в установі. Протягом поточного року зафіксовано 17 випадків: 15 під час прибуття і 2 випадки під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 110 осіб з-поміж ув’язнених і засуджених під час відвідування камер і загальної розмови з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитуванням на предмет порушення прав людини. Також проведено індивідуальні спілкування з особами, у тому числі і на умовах анонімності. Варто зазначити, що адміністрація СІЗО адекватно реагує на скарги від ув’язнених стосовно дій/бездіяльності адміністрації. Також адміністрація не приховує випадки порушень прав людини, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним, адекватним реагуванням.

Позитивні практики

Протягом 2024 року в СІЗО проведені косметичні та поточні ремонти у камерних приміщеннях, з яких 4 камерних приміщення — це камери для тримання екстрадованих осіб.

Також були проведені ремонтні роботи на інженерних та господарських обʼєктах, а саме: у 2-х карцерних приміщеннях, у приміщенні капеланської кімнати, у коридорі, душовій та кухні відділення господарської обслуги, у приміщенні пекарні, квасильно-засолювальному пункті та овочесховищі, у приміщенні оператора відеоспостереження, у приміщенні харчоблока. Перекрито 140 м² даху над виробничими майстернями та 185 м² даху харчоблока. Проведено поточний ремонт у приміщеннях НВМ, у прогулянкових двориках, у приміщеннях кімнат тривалих побачень, у приймальні дезінфекційної камери та приміщенні для приймання брудної білизни пральні, у приміщенні акумуляторної, приміщенні котельні та в приміщенні лазні.

3 початку 2025 року завершено поточний ремонт камерного приміщення Nº68 для тримання екстрадованих осіб.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав ув’язнених та засуджених осіб:

1. У пункті 59 21-ої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що будь-яка камера розміром менше ніж 6м² не повинна більше використовуватися для утримання ув’язнених осіб. (CPT/Inf (2011) 28). У Доповіді Уряду України за наслідками візиту до України у 2012 році Комітет зазначає, що будь-які одиночні камери повинні мати житлову площу не менш ніж 6 м² (не включаючи вбудований туалет); відстань між стінами камери встановлюється не менш 2 м. (пункт 45 (CPT/Inf (2013) 23).

Разом з тим моніторинговою групою встановлено використання камерного приміщення №23 Сектору максимального рівня безпеки для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі, які згідно з актом вимірювання площі приміщень структурних дільниць не відповідають зазначеним вимогам.

2. У порушення статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 17.2 Європейських пенітенціарних правил (далі — ЄПП) моніторами встановлено випадки порушення вимог щодо роздільного тримання ув’язнених. Так, у камерних приміщеннях №№62,14,29,31 та 39 утримувалися особи, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі разом з особою, яка/які вперше притягнута до кримінальної відповідальності.

Зазначене свідчить про системне недотримання адміністрацією установи вимог щодо забезпечення належного контролю за розміщенням ув’язнених, не відповідає принципам динамічної безпеки та призводить до порушення прав в’язнів на особисту безпеку, що суперечить національному законодавству та міжнародним стандартам, зокрема статті 3 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод.

3. Під час відвідування приміщень збірного відділення встановлено, що їхнє обладнання не повною мірою відповідає вимогам Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їхнього забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за №1274/21586 (далі — Норми забезпечення).

Так, у збірному відділенні відсутні приміщення: кімнати для оформлення документів, кабінет лікаря, кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей і речового майна, комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей і речового майна, перукарня, приміщення для роздягання, душова, камера карантину, камера для хворих (камера-ізолятор), кімнати для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів і миття столового посуду.

Водночас у наявності є лише одне приміщення для тримання осіб, які прибувають в установу та вибувають з неї, що не дозволяє тримати ув’язнених та засуджених з додержанням вимог ізоляції, що є порушенням пункту 10 глави 2 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 (далі — ПВР СІЗО) та статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення”.

Через маленький розмір вікна та надмірну заґратованість в приміщенні недостатній рівень природного освітлення. Через відсутність системи водопостачання та водовідведення приміщення не оснащене санітарним вузлом та умивальником, що унеможливлює дотримання належних санітарно-гігієнічних умов.

Зазначене свідчить про порушення прав ув’язнених на гуманне ставлення та на повагу до їхньої людської гідності, згідно з частиною третьої статті 1 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та правилу 13 Мінімальних стандартних правилах ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Необхідно зазначити, що через відсутність обладнаного кабінету лікаря у збірному відділенні медичний огляд новоприбулим проводиться в кімнаті обшуку, де встановлено камеру відеоспостереження, тобто в умовах, які не забезпечують приватність та конфіденційність, що своєю чергою свідчить про отримання співробітниками установи та іншими особами з-поміж ув’язнених та засуджених конфіденційної інформації щодо стану здоров’я цих осіб в ході медичного огляду.

Зазначене порушує вимоги пункту 7 глави 2 розділу X ПВР СІЗО, статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я та пункту 9 розділу І “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок).

Своєю чергою, відсутність камери карантину та камери для хворих (камера-ізолятор) у збірному відділенні СІЗО створює умови для поширення інфекційних захворювань серед новоприбулих осіб, підвищує ризик епідеміологічних спалахів та ускладнює своєчасне виявлення і ізоляцію хворих, що може становити загрозу як для утримуваних осіб, так і для персоналу установи.

4. Моніторинговою групою було досліджено питання додержання прав осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави прийнято рішення про їхню видачу в Україну (екстрадицію). Було оглянуто два відремонтовані камерні приміщення при нормі жилої площі 4 м² на одну особу, в яких проведено ремонтні роботи та які оснащені необхідним обладнанням і меблями.

Разом з тим моніторингова група зафіксувала недостатній рівень природного освітлення. Відповідно до додатка Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель” ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість робочих поверхонь у спальних і житлових приміщеннях повинна становити 150 ЛЮКС. Водночас у камерному приміщенні №72 зафіксовано лише 21,7 ЛЮКС, що значно нижче встановлених норм. Відсутня припливно-витяжна вентиляція.

Під час спілкування з екстрадованою особою жіночої статі скарг на неналежне, жорстоке або таке, що принижує гідність, поводження моніторинговою групою не зафіксовано. Ув’язнена висловлювала скарги на дефіцит овочів у раціоні. Щодо фізичної активності та відпочинку за межами камер, зокрема реалізації права на щоденну прогулянку на свіжому повітрі тривалістю не менше однієї години, ув’язнена зазначила, що не виходить на прогулянку через незадовільний стан прогулянкових двориків.

Водночас персонал установи не пропонував їй жодних альтернативних видів позакамерної діяльності. У цьому контексті Комітет у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році з занепокоєнням констатує, що ситуація з позакамерними заходами, які пропонуються особам взятих під варту, не покращилася з часу його періодичного візиту у 2017 році.

Як і під час попередніх візитів, за винятком невеликої кількості працюючих, дорослі особи, що взяті під варту (у тому числі жінки), які перебували в відвіданих установах, були фактично обмежені у своїх камерах до 23 годин на добу і майже не мали можливості займатися чимось поза камерою, окрім щоденних прогулянок на свіжому повітрі та (в деяких установах) епізодичного доступу до спортивного залу.

Крім того, доступ до прогулянок на свіжому повітрі надавався лише протягом однієї години на день (зазвичай трохи довше для жінок), на невеликих подвір’ях з гнітючим дизайном (високі стіни, з яких відкривається лише вид на небо). Усередині камер основними засобами дозвілля були перегляд телевізора, читання книг та настільні ігри.

Ще більше занепокоєння викликає той факт, що багато осіб утримувалися в таких умовах місяцями або навіть роками. У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для розробки програм заходів для взятих під варту осіб з урахуванням вищезазначених зауважень.

У відвіданих установах (і, за необхідності, в інших пенітенціарних установах України) слід також вжити заходів для того, щоб двори для прогулянок на свіжому повітрі були достатньо великими, щоб дозволити особам, взятим під варту, займатися фізичними вправами, і, наскільки це можливо, забезпечували горизонтальний огляд зовні.

Під час спілкування ув’язнена повідомила, що ані під час прибуття до установи, ані надалі адміністрація та персонал не надали їй жодної інформації щодо наявності укриття для захисту від можливих обстрілів та порядку дій у разі оголошення сигналу “Повітряна тривога”.

Крім того, за її словами, під час повітряної тривоги персонал установи не пропонував спуститися в укриття. Вказане свідчить про те, що ув’язнені залишаються незахищеними у камерних приміщеннях під час повітряної тривоги, що створює реальний ризик для їхнього життя та здоров’я в умовах збройної агресії РФ проти України.

Моніторинговою групою було досліджено питання щодо наявного в установі укриття, яке знаходиться у підвальному приміщенні.

Проте, всупереч вимогам Кодексу цивільного захисту України, Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року №138, та Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.07.2018 року №579, в укритті не повною мірою забезпечено умови для перебування осіб.

Зокрема через відсутність системи водопостачання та водовідведення приміщення укриття не оснащене санітарним вузлом та умивальником, що унеможливлює дотримання належних санітарно-гігієнічних умов, відсутня система вентиляції та інше. Таким чином указані обставини можуть суттєво вплинути на процес прийняття рішення компетентними органами іноземних держав стосовно питання екстрадиції осіб, які підозрюються або обвинувачуються в скоєнні злочину до України.

5. У камерних приміщеннях встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що забезпечує право на повагу до приватного життя. Так, санвузли у деяких камерах не містять достатніх перегородок або дверцят, які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

У порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка у деяких камерних приміщеннях розташовані впритул одна до одного, що не забезпечує ув’язненим особистого простору.

Більшість камерних приміщень не обладнані баками для питної води, внаслідок чого ув’язнені використовують для очищення води саморобні фільтри.

Крім того, у порушення вимог статті 11 Закону про попереднє ув’язнення та пункту 2 глави 3 розділу ІХ ПВР СІЗО, ув’язненим не забезпечуються належні матеріально-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Так, у камерних приміщеннях ув’язненими проводиться прання та сушіння одягу, що свідчить про неналежну організацію надання лазне-пральних послуг в установі. Захаращеність особистими речами. Недостатньо природного освітлення через надмірну загратованість вікон у камерах, як, на приклад, у камері №65: 85,8 ЛЮКС штучного і 47,6 ЛЮКС природного освітлення.

Окремі камерні приміщення потребують проведення ремонтних робіт з заміною санітарно-технічного обладнання та електромережі.

Разом з тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році, Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

6. Приміщення відділення для засуджених залишених для роботи з господарського обслуговування не повною мірою відповідають вимогам Норм забезпечення. Зокрема відсутні приміщення: кімната для відправлення релігійних обрядів; кімнати для зберігання харчових продуктів; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу, комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу, гардеробна, кімната побуту, сушарня, кімнати для занять фізичною культурою.

Відсутність зазначених приміщень призводять до неможливості забезпечення належних умов утримання засуджених, передбачених нормативно-правовими актами, зокрема щодо дотримання їхніх санітарно-гігієнічних, побутових, релігійних та фізичних потреб.

На спальних ліжках розміщено поіменні карти з наданням інформації короткого опису злочинів, скоєних особами, які сплять на цьому ліжку.

У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет зазначив, що дану практику слід зупинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті, і окрім стигматизації, має ефект пошкодження стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52).

Пунктом 4 глави 2 розділу III ПВР СІЗО визначено, що для запобігання втечам та вчиненню кримінальних правопорушень, порушенню встановленого законодавством порядку тримання під вартою та відбування покарання, а також забезпечення безпеки ув’язнених, засуджених, персоналу СІЗО та інших осіб, які перебувають на території СІЗО, застосовуються аудіовізуальні, електронні та інші технічні засоби. Так, під час огляду камерних приміщень, в деяких камерних приміщеннях були зафіксовані встановлені камери відеоспостереження.

Разом з тим у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку”.

Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

7. Під час моніторингового візиту до установи було виявлено низку порушень прав засуджених, які залучені до господарського обслуговування установи, що прямо суперечать вимогам національного та міжнародного законодавства.

Згідно з наданими наказами та розрахунково-платіжними відомостями, засуджені, зокрема С., Ц., К., М., А., та інші були зараховані до праці в установі на посади “робітник кухні”, “оператор котельні”, “завідувач камери схову”, “підсобний працівник”. При цьому адміністрацією установи не надані підписані сторонами трудові договори, які б відповідали вимогам ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Не надано наказ про прийняття на роботу відповідно до ст. 24 КЗпП та ст. 119 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК). Оплата праці здійснюється формально. Хоча в розрахунково-платіжних відомостях вказана нарахована зарплата, у графі “сума до видачі” зазначено 0,00 грн, що свідчить про повне утримання заробітку без чіткого роз’яснення підстав (що суперечить ст. 127 КЗпП).

Також немає підтвердження дотримання норм робочого часу, охорони праці та інструктажів (ст. 43, 153, 190 КЗпП України). Частина 1 статті 118 КВК України вимагає, щоб залучення до праці засуджених, залишених для господарського обслуговування, здійснювалося з урахуванням їхньої згоди, проте відповідні письмові заяви у матеріалах відсутні. Відсутні документи про проведення медичного огляду перед залученням до роботи на об’єктах з підвищеним рівнем ризику (котельня, кухня), що є обов’язковою вимогою ст. 118 КВК України та Закону України “Про охорону праці”.

Згідно з Правилами ООН щодо поводження з ув’язненими (“Мінімальні стандартні правила ООН”, “Правила Нельсона Мандели”), П. 97 вимагає, щоб праця ув’язнених не носила примусового характеру та здійснювалася на умовах, близьких до загальноприйнятих у суспільстві. П.103 встановлює, що оплата праці має дозволяти ув’язненим забезпечити свої особисті потреби, а залишок має бути доступним після звільнення. У цьому випадку, повне утримання заробітку без прозорого обґрунтування підстав порушує право на справедливу винагороду (ст. 23 Загальної декларації прав людини, ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права).

Таким чином практика залучення засуджених до господарського обслуговування у СІЗО свідчить про формалізоване використання праці без реального оформлення трудових правовідносин, що є системним порушенням законодавства України та міжнародних стандартів.

Повне утримання нарахованої заробітної плати, відсутність доступу до реального винагородження праці, а також недотримання вимог охорони праці створює ризики експлуатації та принижує людську гідність засуджених.

8. У порушення вимог пункту 14 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення) їжа ув’язненим та засудженим з їдальні установи доставляється у відрах, а не у промаркованих термосах.

9. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) в лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері.

Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює близько року, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить встановленим санітарно-гігієнічним нормам. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

10. Прогулянкові дворики потребують проведення ремонтних робіт. Серед основних недоліків можна виокремити: пошкодження покриття підлоги (тріщини, вибоїни, нерівності), що створює ризик травмування, а також недостатнє облаштування спортивним інвентарем чи іншими засобами для фізичної активності. У цьому контексті Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн та розмір прогулянкових двориків “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо”. (пункт 122, пункт 127 (CPT/Inf (2014) 15).

11. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує з засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки.

Разом з тим, згідно з абзацом восьмого пункту 8 глави 1 розділу V ПВР СІЗО, носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів в межах території СІЗО, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення. Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті з в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями п.85 (CPT/Inf (2011) 29) п. 23 (CPT/Iinf (2013) 23) п.166 (CPT/Inf (2014) 15).

12. Відповідно до службової документації, станом на 11.03.2025 загальний некомплект по установі складав 42 посади від штатної чисельності персоналу. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

Чернівецька міська медична частина №33 філії Державної установи Центр охорони здоров’я ДКВС України у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській областях

Завідувач Чернівецької міської медичної частини № 33 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях. (далі — медична частина) — Тимчук Генадій Валерійович.

Згідно з інформацією, наданої персоналом медичної частини, неукомплектовані наступні посади: лікар-нарколог — 0,5 ставки; лаборант — 0,5 ставки.

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі Чернівецької міської медичної частини №33, що призводять до порушення прав засуджених та осіб, які тримаються під вартою в ДУ “Чернівецький слідчий ізолятор”, зокрема:

13. У порушення пункту 4 глави 1 розділу X Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (далі — ПВР СІЗО), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 та Положення про Чернівецьку міську медичну частину №33 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях, у медичній частині не організовано надання стаціонарної медичної допомоги.

Зазначене, порушує пункт 38 рекомендацій Комітету, де вказується, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування. (CPT/Inf(93)12-part).

14. Під час відвідування медичної частини установи моніторинговою групою виявлено наявність металевої клітки в холі, яка використовуються для ізоляції засуджених та ув’язнених осіб.

У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет висловлював занепокоєння щодо встановлених кліток або металевих перегородок у медичних кабінетах, куди зазвичай поміщали ув’язнених під час медичних консультацій або втручань (наприклад, введення ін’єкцій). Як Комітет неодноразово підкреслював у минулому, він визнає, що особливі заходи безпеки можуть бути необхідними у конкретних випадках; однак, систематична практика поміщення ув’язнених до кліток під час медичних процедур/консультацій порушує гідність ув’язнених, заважає розвитку належних стосунків між пацієнтом та лікарем та може перешкодити встановленню належних медичних висновків. Комітет закликає владу України негайно демонтувати клітки та заґратовані місця з медичних частин та покласти край такій практиці в усіх пенітенціарних установах. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 60).

15. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-7/о “Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.09.2016 року №970, встановлено відсутність у медичній документації (медичній карті № 025/о або № 003/о) підписаної пацієнтом усвідомленої згоди особи на проведення психіатричного огляду.

16. Під час вивчення медичної документації встановлено, що у медичних картках амбулаторного хворого 025/о до форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2024 року №186, не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень як це передбачено пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 року №239/5/104 (далі — Порядок).

Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

17. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психо-соціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86) .

18. Моніторинговою групою було встановлено, що при поміщенні ув’язненого в карцер практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої ув’язнений за станом здоров’я в умовах карцеру утримуватися може. Виявлені факти засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я ув’язнених осіб, які перебувають в карцері.

Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я. Разом з тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом. В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями.

З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

На додаток, зазначене суперечить п. 43.2 та п. 43.3 Європейських в’язничних правил.

19. Згідно з пунктом 10 глави 2 розділу IX ПВР СІЗО, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Разом з тим моніторингова група зафіксувала відсутність особистих медичних книжок у двох працівників харчоблока та результатів обстеження у медичній документації, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які необхідні для допуску до роботи на об’єктах харчування.

20. У порушення вимог пункту 1 Розділу ІІ Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01.02.2019 №287 та пункту 8 глави 2 розділу X ПВР СІЗО, у медичній частині не дотримано вимоги для ізоляції хворих на туберкульоз осіб, зокрема для ізоляції використовуються звичайні камери, які розраховані на розміщення більше ніж на одну-дві особи (на 6 та 8 осіб); двері до палат ізоляторів не оснащені ущільненим порогом, ущільнювачами по краях; не забезпечена рециркуляція повітря за допомогою механічної вентиляції.

21. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи (2 осіб станом на 11.03.2025 року) з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

22. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим особам з технічних причин.

23. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

24. Диспансерний нагляд здійснюється за 3 особами які мають інвалідність. З них Iгр. — 0 осіб; Ⅱ гр. — 2 особи; Ⅲ гр. — 1 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Так, під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у 1 особи, яка має інвалідність, відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР у зв’язку з чим вона не отримує належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

25. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

26. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

27. У порушення пункту 4 глави 1 розділу X ПВР СІЗО в установі відсутній належним чином облаштований ізолятор для осіб із розладами психіки для ув’язнених, які становлять небезпеку для оточення.

28. У порушення вимог наказу МОЗ України від 16.12.2003 року №584 “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах”, лікарські засоби зберігаються без дотримання встановлених виробниками температурних режимів. Зокрема, в приміщенні маніпуляційного кабінету у шафі та на столі було виявлено одну упаковку лікарського засобу “Вітаксон”, для якого встановлена максимальна температура зберігання не повинна перевищувати 8°С. Недотримання відповідних умов може призвести до втрати ефективності лікарських засобів, що становить ризик для життя і здоров’я пацієнтів.

29. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Рекомендації:

Міністерству юстиції України

1. Удосконалити нормативну базу щодо: працевлаштування засуджених у СІЗО (трудові договори, медогляди, оплата); обов’язкових вимог до інфраструктури збірного відділення, госпобслуги та ізоляторів для хворих.
2. Удосконалити ПВР СІЗО щодо: захисту приватності під час медичних оглядів; поводження персоналу зі спецзасобами; інформування ув’язнених про порядок дій у разі повітряної тривоги.
3. Ініціювати перегляд державної політики у сфері праці засуджених у СІЗО з метою забезпечення правового статусу та соціальних гарантій.
4. Забезпечити інституційний контроль за якістю медичного обслуговування в установах ДКВС.

Державній кримінально-виконавчій службі України

1. Зобов’язати адміністрацію СІЗО: припинити практику трудової експлуатації (відсутність договорів, повне утримання зарплат).
2. Усунути порушення в умовах тримання (переповненість, відсутність ізоляції, недолік світла, вентиляції, санвузлів, питної води).
3. Відремонтувати прогулянкові дворики, камери, санвузли, душові.
4. Налагодити доставлення їжі в термосах.
5. Забезпечити реальний доступ до прогулянок і позакамерної активності, особливо для жінок та екстрадованих.
6. Припинити практику відкритого носіння спецзасобів персоналом.
7. Організувати медичне сортування новоприбулих осіб, карантин, ізолятори для хворих на туберкульоз.
8. Вжити заходів для забезпечення прав осіб з інвалідністю: доступність, виконання ІПР, медичне супроводження.

Адміністрації ДУ “Чернівецький слідчий ізолятор”, Чернівецькій міській медичній частині №33 філії Державної установи Центр охорони здоров’я ДКВС України у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській областях

1. Забезпечити: документальне оформлення трудових відносин із засудженими; укладення строкових трудових договорів, ведення табелів, нарахування заробітної плати із поясненням утримань; ведення заяв про добровільність праці та протоколів медоглядів.
2. Усунути: металеву клітку в медчастині; порушення конфіденційності медичних оглядів; практику долучення меддовідок до дисциплінарних справ.
3. Забезпечити: належне ведення медичної документації; інформовану згоду на психіатричні огляди; фіксацію тілесних ушкоджень з фото та схемами; ізолятор для осіб із психічними розладами; надання ЗПТ; медогляди для харчоблока, медичні книжки; дотримання умов зберігання ліків; роботу телемедичного комплексу; ПЛР-тестування та лікування ВГС; доступність приміщень для маломобільних осіб.

Державній установі Центр охорони здоров’я ДКВС України

Забезпечити: належне кадрове укомплектування медичної частини №33 (нарколог, лаборант, стоматолог); технічне оснащення (дентальний рентген, ПЛР-системи); впровадження програм ЗПТ у медчастинах ДКВС; дотримання стандартів ведення ІПР для осіб з інвалідністю; підтримку санітарно-епідеміологічного режиму в місцях ізоляції хворих; здійснення телемедичного консультування в установах ДКВС.

Офісу Генерального прокурора/органам прокуратури

Провести перевірку: обґрунтованості утримання всієї зарплати засуджених; правомірності практики оформлення праці без договорів; доступності медичних послуг для осіб із ВГС та наркозалежністю; порушень у сфері дотримання конфіденційності медичної інформації; умов застосування дисциплінарних стягнень і участі медперсоналу; неналежних умов тримання, включно з доступом до питної води, вентиляції, освітлення.