Чому ЄС не поспішає з пошуком нового формату торгівлі з Україною і які наслідки це матиме

Менш ніж за півтора місяця умови українського експорту до ЄС можуть кардинально змінитися.

5 червня добігає кінця "торговельний безвіз" – режим автономних торговельних заходів, введених Єврокомісією на рік, а потім двічі пролонгованих.

Ще минулого року у Брюсселі попередили: це продовження стане останнім.

І з того часу лише підтверджували цю тезу.

При цьому в Євросоюзі обіцяли Україні знайти новий формат торгових відносин, який би задовольнив якщо не всі, то основні вимоги Києва.

Проте минали місяці, а Єврокомісія все не квапилася з озвученням пропозицій.

Про те, що стоїть за мовчанням ЄС, якого компромісу може бути досягнуто і на які поступки може піти Київ, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Нова епоха торгівлі з ЄС: що прийде на зміну "автономним преференціям".

Далі – стислий її виклад.

Останнє засідання Ради асоціації, яке відбулося 9-10 квітня, лише частково задовольнило українські очікування.

Ніякого рішення у Брюсселі так і не озвучили.

"Ключова проблема – Польща.

Саме вона була ключовим противником продовження дії автономних преференцій.

І зараз там виступають проти будь-якого рішення до завершення виборчої кампанії – мовляв, це може мати вплив на результати виборів", – розповідає один із українських переговірників.

Фаворитом президентських перегонів у Польщі є чинний мер Варшави, кандидат від партії прем’єра, Рафал Тшасковський.

На його боці й симпатії голови Єврокомісії.

Враховуючи, що перевага мера Варшави у другому турі є досить хиткою, рішення щодо українського експорту може призвести до його поразки.

Справа в тому, що два його основні опоненти активно використовують антиукраїнські теми, зокрема – необхідність захисту польських фермерів від українського агроімпорту.

А з огляду на те, що другий тур президентських виборів призначено на 1 червня, Україна та ЄС матимуть лише кілька днів для проведення офіційних переговорів.

Цілком можливо, що рішення буде прийняте в останні години перед "дедлайном".

У разі, якщо ЄС не прийме рішення, після 5 червня "за замовченням" ситуація повернеться до режиму, який діяв до 2022 року.

Тобто – до режиму всеосяжної зони вільної торгівлі, прописаній в Угоді про асоціацію України та ЄС.

Це – вкрай небажаний для Києва сценарій.

Натомість президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн обіцяє, що параметри торгівлі між Україною та ЄС, що діятимуть після 5 червня, гарантовано будуть кращими за ті, що діяли до 2022 року.

Досягти цього можливо завдяки перегляду чинного режиму вільної торгівлі – така можливість прописана у ст.

29 Угоди про асоціацію.

Але перегляд параметрів режиму вільної торгівлі з Україною є небажаним для багатьох країн ЄС.

Цей режим регулюється Угодою про Асоціацію, яка є двостороннім документом і в якій кожна зі сторін має рівні права.

А відповідно, введення обмежень не може впроваджуватися одноосібно без доведення факту шкоди, завданої виробникам.

Заспокоїти країни ЄС може збереження механізму термінового призупинення.

Заяви українських переговірників дають підстави стверджувати, що Київ готовий піти на цю поступку.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Нова епоха торгівлі з ЄС: що прийде на зміну "автономним преференціям".