Переговорний тупик

Якщо WSJ не помиляється і мирна пропозиція США — це визнання Криму російським і американський протекторат над ЗАЕС, то ніякої мирної угоди не буде. 

Щодо визнання Криму — на це навряд чи піде Київ. Якщо Енергодар — територія під управлінням США —  на це не піде РФ. Це угода без угоди, де всі потім будуть винні.  

Читайте також: Крим наш 2.0. Чому так активно почали говорити про визнання Криму російським

А тепер трохи про те, що буде потім, якщо цей сценарій буде реальним. 

1. Для нас вкрай важливо не розіграти сцену ображеного. Ображатися в політиці має право тільки дуже сильний.

2. Угоду про наші надра доведеться підписувати, бо без неї ми 100% не матимемо підтримки США. З цією угодою підтримка не 100%, але залишається.

3. Завершення цих переговорів передбачає, що для нас найважливішими стають переговори США — ЄС. Я про це неодноразово писав і зараз лише повторю: наша головна задача утриматися в політичному і безпековому периметрі ЄС. Наголошу окремо: США змушені будуть вести ці переговори (на відміну від нашої війни вийти з цих переговорів США не можуть), адже це ключова точка протистояння з Китаєм.

Щодо війни, то наступне переговорне вікно відкриється тільки після закінчення літньої воєнної кампанії.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.