Папі Франциску так і не вдалося примирити волю українців із "божою волею"

"Ти залишаєш у моєму серці незабутні спогади! До побачення, народе-друже", – цими словами ввечері, 27 червня 2001 року, святий папа Іван Павло ІІ на львівському летовищі прощався з Україною, стверджуючи, що "з великою тугою" покидає цю землю.

Тоді я був ще у званні рядового і нас спрямували на організацію безпеки молитви і Божественої літургії Іоана Павла ІІ в Києві. Навіть вдалося зблизька роздивитися папамобіль.

"Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає", – ці слова Ісуса, записані в 15-й главі Євангелія від Івана, лягли в основу проповіді Святішого отця в той його візит.

Але, схоже, що все змінилося.

У липні 2024 року Тулсі Габбард відвідала Ватикан для зустрічі щодо питань "миру і злагоди". Ніде не оголошений і не прокомунікований захід був організований людьми, які мають досить дивні контакти. Одним з них був П'єр Лувр'є.

Вчора у Ватикані неочікувано і терміново опинився Джей Ді Венс, який з ненульовим ступенем вірогідності може стати наступним президентом США. За умови того, що папі Франциску вже навіть сидіти було складно, про що Венс сам говорив у своїх постах.

Три роки стійкості України у світі, в якому конструкція влади все ще побудована на сприйнятті "делегування влади від Бога", мають значення реформації Мартіна Лютера, який кинув виклик папському престолу, сказавши, що кожен сам несе свою відповідальність перед Богом за свої вчинки. А папство і церква – корумповані посередники, яких між душею і Богом не повинно бути.

До речі, врешті-решт реформація була фактично перемелена католицькою інфраструктурою. Так, звісно, якісь зміни та якась децентралізація відбулися. Однак ні у протестантських вірян, ні в англіканських – немає такої потужної світової влади як у папи. А у 1999 році була підписана Спільна декларація про доктрину виправдання – документ, який нівелює розбіжності між різними церквами.

Тобто папа і його престол фактично залишаються намісниками Бога на землі, а отже – концепція делегування влади Господом конкретним особам залишається непорушною.

Що це означає? Це означає, що якщо Путін каже, що хоче Україну – то це така "воля божа", і обмежена вона може бути тільки словом Трампа, бо його слово – це теж "воля божа".

По суті, Україна – це і є новий Мартін Лютер, який ставить увесь цей фестиваль під питання. 

І тому це збурення, яке нікому не вигідне, ніхто не любить. Тому Франциску раз по раз підкидали різні івенти і фразочки, які так тероризували і дратували вірян в Україні.

Якщо Україна переможе – це підважить "божу волю" Путіна. А якщо нам може бути наплювати на "божу волю" Путіна, то хто в такому разі нас зупинить.

Щоб зламати вам мозок фінально – подумайте, як найкраще можна перекласти українською мовою словосполучення "free will" (або "свободная воля").

Латиною це буде liberum arbitrium. Але, імхо, це взагалі трошки інше.

Українською не можна сказати "вільна воля", бо це масло масляне. Якщо воля є, то вона апріорі не може бути невільною.

"Воля" – це те що ламає всю концепцію божественої влади.

А отже – не можна допустити, щоб ця "пошесть" ініціювала народи старої Європи на розвиток і вивела їх з ситого сну.

Подумайте про це.

Оригінал