/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fa28e5ac8a9102e90cbc7e163923d8d25.jpg)
Начальник харківського госпіталю: Основна проблема військових медиків - посттурнікетний синдром
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону полковник медичних сил Едуард Хорошун.
«Основна проблема – посттурнікетний синдром. Він може розвинутися навіть за швидкої евакуації, якщо надто щільно затягли турнікет. Вистачає 20 хв, щоб відбулися безповоротні зміни в тканинах і розвинувся некроз», – розповів він.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fca909da9968d4b49a00d5e7fb8ae72ba.jpg)
За словами полковника медичних сил, коли такого пораненого доставляють в госпіталь, і медики знімають турнікет, виникає додаткове ускладнення, що несе безпосередню загрозу життю пацієнта. «Відразу розвивається ниркова недостатність, і боротьба йде вже не за кінцівку, а за життя пацієнта. І це велика проблема», – повідомив Хорошун.
На думку хірурга, ситуація, ймовірно, покращилася б, якби іноді замість турнікета бійці використовували інші способи зупинки кровотечі. «На деяких ділянках рану можна просто тампонувати або туго бинтувати. Затягнути джгут, тампонувати рану і подивитися – тече чи ні. Накласти ізраїльський бандаж – і у людини порятована кінцівка», – зазначив начальник госпіталю.
За його словами, статистика невдалих застосувань турнікетів вже ведеться, і їх частка досить велика, але точні дані госпіталь не оприлюднює. Ймовірно, має місце не досить якісний курс тактичної медицини, який проходять бійці. «Ймовірно, так (це проблема якості підготовки – ред.). Її проходять всі бійці, але, можливо, в екстремальних ситуаціях людина просто розгублюється. Тоді потрібен поряд хтось, хто допоможе – так більше шансів, що засоби застосують правильно», – заявив Хорошун.
Як розповів начальник харківського госпіталю, минулого року медики військово-медичного центру спільно з професором Сергієм Страфуном, головним позаштатним ортопедом-травматологом МОЗ, створили нову сучасну класифікацію посттурнікетного синдрому. «Ми тут бачимо речі, яких не знають колеги в Києві, бо до них надходять вже наслідки. Там ніяк не могли зрозуміти, чому ми чинимо з пацієнтами так чи інакше. І коли професор пооперував з нами, сказав: "Так, потрібні зміни"», – повідомив полковник медичних сил.
У грудні 2023 року про те, що у кожного п'ятого військового з ампутованими кінцівками був посттурнікетний синдром, розповіла в ефірі «Еспресо» волонтерка Оксана Корчинська. «На жаль, це страшно звучить, але кожен п'ятий зараз має його, особливо якщо ви бачите високі ампутації. Це якраз через те, що не було поряд підготовленого санітара або бойового медика, який би протягом перших двох годин зробив конверсію, тобто послабив турнікет, опустив чи взагалі замінив на тампонаду для того, щоб отримати новий час, дві години», – розповідала тоді вона.
Як повідомляв Укрінформ, 10 березня 32-річний український військовий Яніс Терещенко під час відпустки в Італії врятував життя пораненому молодому тунісцю, вчасно наклавши на ногу турнікет і зупинивши небезпечну кровотечу. Мер Венеції Луїджі Бруньяро особисто нагородив героя «Відзнакою лева».
