Катастрофа лайнера МАУ під Тегераном: Іран позивається до України та ще трьох країн

Про це йдеться у тексті позову, оприлюдненому на офіційному сайті Міжнародного кримінального суду.

В Тегерані вказують, що ICAO не мав юрисдикції розглядати скаргу про збиття пасажирського літака, оскільки Україна як позивач не провела прямих перемовин.

"Заявники ніколи по-справжньому не намагалися сумлінно взяти участь у дискусіях з Іраном з метою вирішення розбіжностей… Насправді вони прагнули затаврувати Іран і розглядати порушення міжнародного права як факт, що відбувся, а не шукати практичного рішення", — йдеться в тексті позову.

Також в Ірані переконані, що Велика Британія не надала достатніх доказів присутності на борту лайнера свого громадянина. Відповідні позивні вимоги Лондона іранська влада називає "неприйнятними". Водночас у Тегерані продовжують стверджувати, що рейс МАУ був збитий військовими "ненавмисно та в результаті людської помилки".

"Військові Ірану неправильно визначили та націлили політ двох ракет без отримання дозволу, що суперечить обов'язковим військовим нормам", — йдеться у заяві, де додається, що іранські військовики перебували в стані "підвищеної бойової готовності через очікування можливого нападу збройних сил США".

Збиття рейса МАУ над Тегераном

8 січня 2020 року лайнер авіакомпанії МАУ Boeing-737 рейсу з номером PS752 впав за 60 кілометрів від Тегерана. Всі 180 людей, серед яких були члени екіпажу та пасажири, загинули на місці.

У квітні 2021 року тодішній секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що військові Ірану навмисно збили літак МАУ. Він додав, саме це є причиною того, чому Тегеран відмовляється надати Києву повний доступ до місця події для проведення розслідування.

Водночас канадські експерти переконані, що збиття рейсу PS752 не було навмисним. За версією слідства, саме командир розрахунку комплексу ППО помилково відкрив вогонь.

У квітні 2023 року стало відомо, що одного з причетних до збиття літака було засуджено до 13 років колонії. В тексті обвинувачення було вказано, що командир комплексу ППО "Тор М-1" здійснив пуск двох ракет без дозволу командування та всупереч відповідним вказівкам.