Як Ніксон передбачив війни Росії: "Якщо Єльцин провалиться, перспективи на п'ятдесят років стануть похмурими"

33 роки тому.

З меморандуму Річарда Ніксона, березень 1992 року:

"Ми неодноразово чули, що "холодна війна" закінчилася і що Захід виграв її. Це правда тільки наполовину. Комуністи програли "холодну війну", але Захід ще не виграв її. Комунізм впав, тому що його ідеї провалилися. Сьогодні під судом ідеї свободи. Якщо їм не вдасться забезпечити краще життя в Росії та інших колишніх радянських республіках, до влади прийде новий і більш небезпечний деспотизм, коли люди проміняють свободу на безпеку і ввірять своє майбутнє в старі руки з новими обличчями.

Ми переживаємо переломний момент в історії. Історичне значення демократичної революції в Радянському Союзі можна порівняти тільки з такими подіями, як поразка Наполеона під Ватерлоо в 1815 р., Версальська мирна конференція 1919 р., створення НАТО і план Маршалла 1948 р. Століття стабільності в Європі, сповзання до Другої світової війни в 1920-30-х роках, а також півстолітнє успішне стримування Радянського Союзу — все це визначалося тим, як державні діячі великих держав реагували на ці критичні моменти. Тоді як сьогодні перед нами стоять можливості і небезпеки того ж порядку, Заходу поки що не вдалося скористатися моментом, щоб сформувати історію наступних п'ятдесяти років.

Росія — ключ до успіху. Саме там буде виграна або програна остання битва "холодної війни". Ставки не могли б бути вищими. Якщо в Росії переможе свобода — якщо економічні реформи президента Єльцина призведуть до створення успішної ринкової економіки, — майбутнє обіцяє скорочення витрат на озброєння, співробітництво в подоланні світових криз і економічне зростання за рахунок розширення міжнародної торгівлі. Що ще важливіше, успіх свободи відіб'ється на останніх ізольованих оплотах комунізму у світі — Північній Кореї, Кубі, В'єтнамі та Китаї. Їхні лідери зіткнуться з непереборним тиском, щоб вони зробили перші кроки до політичної реформи.

Якщо Єльцин провалиться, перспективи на наступні п'ятдесят років стануть похмурими. Російський народ не повернеться до комунізму. Однак до влади прийде новий, більш небезпечний деспотизм, заснований на екстремістському російському націоналізмі. Ми повинні пам'ятати, що ще до комунізму в Росії існувала експансіоністська традиція, що налічує сім століть. Лідери нової деспотії, які вже зорганізувалися, щоб узяти владу у свої руки в разі провалу єльцинських реформ, розпалюватимуть націоналістичні пристрасті та використовуватимуть тенденцію російського народу звертатися до сильної руки — навіть до диктатури — у важкі часи.

Якщо запанує новий деспотизм, усе завойоване у великій мирній революції 1991 року буде втрачено. Війна може вибухнути на території колишнього Радянського Союзу, оскільки нові деспоти використовують силу для відновлення "історичних кордонів" Росії. Нові східноєвропейські демократії опиняться в небезпеці. Китайські тоталітаристи зітхнули б із полегшенням. Новий російський режим, лідери якого будуть загравати з колишніми клієнтами Радянського Союзу в Іраку, Сирії, Лівії та Північній Кореї, загрожуватиме нашим інтересам у гарячих точках по всьому світу. Він буде продавати конвенціональну зброю, балістичні ракети і ядерні технології будь-якому покупцеві. Новий російський деспотизм, натхненний імперським націоналізмом, позбавлений багажу віри в комунізм, що помирає, був би ще небезпечнішим, ніж радянський тоталітаризм.

Якщо свобода провалиться в Росії, ми побачимо, як хвиля свободи, що захлеснула світ, почне відступати, і хвилею майбутнього стане диктатура, а не демократія".

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Батіг замість пряників для Путіна: 7 причин, чому російський диктатор не хоче припинення війни