Люди в центрі змін: проректор Кухарський пояснив, чому ЛНУ має прямувати цим шляхом

На цьому наголошує проректор Львівського національного університету імені Івана Франка (ЛНУ) Віталій Кухарський.

Участь у міжнародних проєктах, створення інноваційних курсів, адміністрування цифрових рішень, акредитація освітніх програм, викладання іноземною мовою є одними з пріоритетів для формування чіткої політики винагороди за внесок у розвиток університету. Ці підходи мають бути доповнені прозорими механізмами фінансової мотивації для гарантів і робочих груп освітніх програм.

Проректор закликає до створення системи розвитку компетенцій для викладацького і адміністративного персоналу. Адже школи лідерства, підтримка жіночого представництва в управлінні та науці, відкриті конкурси на всі адміністративні та керівні позиції формують нову культуру прозорості та відповідальності.

Один із ключових викликів для українських університетів – створити умови, за яких викладачі зможуть зосередитися на головному у своїй роботі. Зменшення адміністративного навантаження включає перехід до електронного документообігу, автоматизацію типових процесів і делегування непрофільних функцій.

Не менш важливо – переосмислити саму структуру викладацького навантаження. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти" відкриває гнучкі можливості для залучення до викладання фахівців-практиків – без обов’язку провадити наукову діяльність.

На думку проректора Кухарського, якісна освіта починається з простого запитання: чи зручно тим, хто її забезпечує? Потрібне не лише планування часу, а й середовище, яке дозволяє працювати ефективно – викладати, досліджувати, розвиватися.

Серед пріоритетів – сучасні офіси, навчальні простори, модернізація застарілих приміщень, стабільний високошвидкісний інтернет, резервне живлення, надійна техніка й доступ до всіх необхідних інструментів.
Зокрема, сучасна LMS, інтерактивні платформи для гібридного навчання, доступ до провідних наукових баз, використання інструментів штучного інтелекту – усе це має бути не винятком, а стандартом.

А важливими елементи, що напряму впливають на щоденну ефективність, на думку прореректора є зони відпочинку, підтримка ментального здоров’я, профілактика вигорання, інфраструктура для працівників із дітьми та доступність простору для людей з інвалідністю.

Крім того, інтеграція у світову академічну спільноту включає системну роботу з міжнародними рейтингами, участь у професійних об’єднаннях, співпрацю з європейськими університетами. Це і спільні програми, і академічна мобільність, і грантові ініціативи. Університет має бути присутній на таких майданчиках, як Європейська асоціація міжнародної освіти (EAIE), брати участь у створенні подвійних дипломів, міжнародних дослідженнях і короткострокових стажуваннях.

Проректор Кухарський додає, що важливо не лише брати участь у проєктах, а й розвивати інфраструктуру для цього: цифрові сервіси на кшталт Erasmus Dashboard, підтримка мобільності, співпраця з бізнесом і фондами, просування освітніх програм на глобальному рівні.

Таке залучення – не про престиж заради престижу. Це шлях до нових ресурсів, до взаємного навчання, до того, щоб українські університети були частиною світового академічного ландшафту – і зберігали при цьому власну унікальність.

Найкращі зміни – ті, які працюють не лише на стратегічному рівні, а відчуваються в щоденній роботі. І саме такими мають стати зміни в університетському середовищі – реальними, відчутними й орієнтованими на розвиток,
– підсумовує Кухарський.