«Не спати до Києва» — фільм про іноземних волонтерів одночасно презентували в Україні та США
100-хвилинний фільм розповідає про історію американця Пітера Дюка, який доєднується як водій конвою з Естонії до Києва, щоб доставити важливу допомогу українським військовим. Протягом усієї дороги, а це близько 2 000 кілометрів, водії конвою ближче знайомляться між собою. Вони поспішають — сніг, холод, ожеледь, утома — їх ніщо не зупиняє.
«Події, що розгортаються в Україні, є переломним моментом для всього світу. Якщо західні демократії хочуть жити й процвітати, Україна повинна перемогти в цій боротьбі. Я ніколи не зустрічав кращих людей, ніж ті чоловіки й жінки, які захищають Україну, та волонтери, що віддають свій час, аби допомагати їм. No Sleep Til Kyiv проведе вас у світ цих героїв і дозволить стати свідками того, як твориться історія», — говорить автор ідеї, продюсер фільму та водій конвою Пітер Дюк.
Авторський колектив фільму
Шлях від Таллінна до Києва Пітер Дюк долає разом із 69th Sniffing Brigade — одним із підрозділів міжнародної спільноти North Atlantic Fellas Organization (NAFO), що підтримує Україну після початку повномасштабного вторгнення. У день презентації фільму волонтери передали на потреби ЗСУ 13 автівок.
Загалом це вже сороковий конвой. За цей час 69th Sniffing Brigade зібрала понад 13 мільйонів доларів. За ці кошти волонтери передали 619 пікапів, тисячі дронів, генераторів і багато іншого спорядження.
Спеціальним гостем прем’єри фільму став кінооператор Джон Метісон, відомий за роботою у голлівудських фільмах «Гладіатор» і «Гладіатор-2». Він був одним із водіїв конвою.
«Ви мені дуже близькі до серця. І я буду робити все, що в моїх силах, щоб вам допомогти. Слава Україні!» — сказав Джон Метісон.
Джон Метісон
Фільм є спільним продуктом США, України й Естонії. Над його створенням працювали українські й американські оператори, режисери та продюсери. Героями фільму стали іноземні й українські волонтери, воїни Збройних сил України, підприємці з різних країн. У стрічці окрім оригінальних зйомок використані хроніки бойових дій і кадри зруйнованих міст і сіл України.
Глядачі
Оператор фільму — американець Крістофер Волтерс. Він часто працює в зоні бойових дій і каже, що це не йде в жодне порівняння з попередньою роботою в Голлівуді.
«Я пропрацював 25 років у Голлівуді. Останнім часом у цих зйомках я не відчував душі. Коли почалася війна, вирішив сюди приїхати. Я не військовий, умію лише знімати. Але все, що я фільмую тут, набагато сильніше від мого голлівудського досвіду. Це все з душею, серцем і болем», — говорить Крістофер Волтерс.
Крістофер Волтерс
Один із героїв фільму — український офіцер Іван Соколець.
«Це важливе кіно для західного глядача. Й ми дуже вдячні людям, які допомагають нам, яким не все одно, що відбувається у нас», — ділиться враженнями Іван.
Іван Соколець
Креативний продюсер фільму — Дімітрі Насеннік. Він народився в Естонії, але його батьки з України. Він також волонтер і як водій теж доєднувався до міжнародних конвоїв. Показ в Україні називає важливим, хоча фільм більше орієнтований на західну авдиторію.
«Зараз ми плануємо просувати фільм на фестивалях у США. Нас побачать платформи, стримінги. Якщо цей варіант не спрацює, будемо шукати американських інфлюенсерів, розмістимо на нашому сайті, й за донати будуть його переглядати», — розповідає Дімітрі.
Дімітрі Насеннік
Довідка
Назва: No Sleep Til Kyiv
Дата виходу в прокат: TBD
Жанр: роудмуві
Виробництво: стрічку створено компанією Trident Media
Хронометраж: 100 хвилин
Режисер: Ерік Лібман
Продюсери: Пітер Дюк, Кейт Орі, Джордан Тейс
Креативний продюсер: Дімітрі Насеннік
Оператор: Крістофер Волтерс
Композитор: Юрій Радько
Режисер монтажу: Джордж Данно
У фільмі знімалися: Пітер Дюк, Кейт Орі, Стен Міллер, Рагнар Сасс, Володимир Фаворський, Іван Соколець, Анна Філіпова, Анна-Ліїса Палату, Ірина Токарева, Дімітрі Насеннік.
Фото надані командою No Sleep Til Kyiv
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
