Чому не мобілізували Насірова: військові пояснили рішення та висновок ВЛК

Колишній голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, якого підозрюють у кількох кримінальних провадженнях, не проходитиме службу в Збройних силах України ‒ наказ про його мобілізацію скасований через порушення визначеного порядку.

Про це повідомили у 101 окремій бригаді охорони Генерального штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова (військова частина А0139) у відповідь на запит hromadske.

У військовій частині підтвердили, що Насіров пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби у частинах забезпечення. За висновками ВЛК, він міг проходити службу в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), навчальних центрах, медичних підрозділах, логістиці, зв’язку, оперативному забезпеченні та охороні.

Водночас у частині зазначили, що не можуть розголошувати, де саме Насіров мав би проходити службу. Там уточнили, що наказ про його призов на військову службу під час мобілізації скасований, тому "він вважається таким, що фактично не відбувся".

Підставою для скасування мобілізації названо порушення вимог Порядку проведення призову під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 року №560. Деталей щодо характеру порушення у відповіді не навели.

У військовій частині А0139 також зазначили, що надають "повну та всебічну інформацію" Військовій службі правопорядку в межах службового розслідування, яке призначили за розпорядженням Головнокомандувача ЗСУ. Водночас підрозділ наголосив на нульовій толерантності до корупції.

Інформація про мобілізацію Насірова з’явилася в ЗМІ напередодні. За повідомленнями журналістів, він був нібито призначений на посаду сапера. Проте вже наступного дня у Військовій службі правопорядку заявили про скасування відповідного наказу та початок розслідування.

Тим часом у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, що перед цим захист Насірова подав клопотання про призупинення кримінального провадження у зв’язку з мобілізацією.

Роман Насіров є підозрюваним у справі про ймовірне отримання 722 мільйонів гривень хабаря за відшкодування ПДВ компаніям, пов’язаним з агропідприємцем Олегом Бахматюком. У жовтні 2022 року його взяли під варту із можливістю внесення застави у розмірі 523 мільйони гривень. У травні 2023 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду Лариса Задорожна намагалася зменшити суму застави до 107 мільйонів гривень, однак апеляційна інстанція це рішення скасувала.

Після кількох продовжень запобіжного заходу Насіров перебував у СІЗО до травня 2024 року, коли вийшов під заставу у 55 мільйонів гривень.

Окрім справи щодо ПДВ, Насіров також фігурує у так званій "газовій справі" нардепа-втікача Олександра Онищенка, у межах якої йдеться про збитки державі на понад 2 мільярди гривень. Сам Бахматюк має підозру у справі про розкрадання 1,2 мільярда гривень кредиту Національного банку для свого "ВіЕйБі Банку".

Кейс Романа Насірова показав, що поки українські воїни боронять державу на фронті, деякі топкорупціонери перетворюють військову службу на інструмент уникнення правосуддя.

Старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук у статті "Як закрити лазівки для обвинувачених у топкорупції" розмірковує, чому 2025 року обвинувачені високопосадовці все ще користуються "правовими парасольками" і що потрібно змінити, аби мобілізація, строки давності та процесуальні маніпуляції перестали бути індульгенцією, що звільняє від відповідальності.