Найбагатший модний дім залізного віку: у ньому робили одяг тільки одного кольору

Про це пише New Scientist.

У стародавні часи колір, відомий як тирський пурпур, використовували для забарвлення вовняних тканин, його особливо цінувала еліта середземноморських громад залізного віку. Досі археологи не могли знайти доказів масштабного виробництва цього рідкісного і високо цінуваного барвника.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

З 1100 р. до н. е. приблизно до 900 р. до н. е. Тель-Шикмона була невеликим фінікійським рибальським селом, де пурпурову фарбу виробляли в невеликих масштабах. Потім, коли Ізраїльське царство почало розширюватися, це місце було перетворено "з рибальського села на укріплений центр виробництва пурпурової фарби", каже Голан Шалві з Чиказького університету.

Вчений зі своєю командою виявив залишки пофарбованих фарбою чанів, кожен з яких міг вміщати 350 л рідини. Загалом було виявлено 176 артефактів, пов'язаних із виробництвом пурпурової фарби, зокрема 135 пофарбованих пурпуровою фарбою предметів.

Рідкісну фарбу збирали з морських равликів із сімейства Muricidae, які можуть виділяти слиз для захисту і вбивства здобичі.

"Слиз равликів являє собою злегка зеленувату рідину, яка стає пурпуровою при контакті з повітрям. Однак для того, щоб перетворити його на справжній барвник — той, який хімічно зв'язується з текстилем, — його необхідно переробити на розчин за допомогою складної серії хімічних етапів", — пояснює вчений.

На думку дослідників, Тель-Шикмона — це єдине місце в усьому світі, де було знайдено докази по-справжньому масштабного виробництва пурпурової фарби.

Зазначається, що виробництво пішло на спад після падіння Ізраїльського царства біля Тель-Шикмона. Після ассирійці захопили село, відновивши виробництво фарби. Близько 600 р. до н. е., коли вавилоняни завоювали регіон, виробництво барвників у Тель-Шикмоні було закинуто.

"Це був промисловий об'єкт упродовж більшої частини залізного віку, без монументальної архітектури або будь-якої особливої краси чи елегантності. Я уявляю це місце дуже смердючим — особливо для сучасного носа — оскільки процес виробництва виділяв жахливий запах. Я уявляю собі вовняні руни, пофарбовані в різні відтінки, які сохли зовні й усередині будівель, що могло надати місцю пурпурно-червонувато-синій відтінок", — розповідає Шалві.

Нагадаємо, вчені з'ясували, що залізо з Іберійського скарбу старше за початок залізного віку. Дослідники нарешті розкрили таємницю двох незвичайних артефактів із золотого скарбу "Скарби Велени".