Кладовище контрастів і білий котик: як виглядає давнє місце поховання євреїв на Житомирщині

Стародавній, але діючий єврейський цвинтар у Звягелі на Житомирщині – місце незвичайне, цікаве та… контрастне. Тут просто під ногами лежать порослі травою і чагарниками надгробки, а трохи далі височіють розкішні пам'ятники з сімейними та одиночними похованнями.

Кореспондентка "Телеграфу" Галина Струс побувала на єврейському кладовищі у Звягелі та ділиться ексклюзивним фоторепортажем і своїми враженнями від цього місця.

Кладовище контрастів — від 1899 до 2024 року

Єврейське кладовище у Звягелі Житомирської області знаходиться на західній околиці міста, вже практично на виїзді. Воно обнесене бетонним парканом по периметру та має два входи — з боку вулиці Коростенської стара частина некрополя, а з боку вулиці Юношева — нова.

Відомо, що кладовище займає близько 4 гектарів площі, серед нього є фортифікаційний ДЗОТ часів Другої світової війни, а повоєнних могил налічується понад дві тисячі. Скільки всього поховань було виконано в цьому місці – невідомо, бо цвинтар дуже старий

Цей некрополь візуально можна поділити на дві частини – довоєнну та післявоєнну. Іншими словами — більш давню та сучасну. Для розуміння часового відрізка: одна з найстаріших могил, яка є на цвинтарі, датується 1899 роком, а найновіша — грудень 2024 року.

А ще це кладовище контрастів, яке від повної занедбаності та безгоспності зі старими розкиданими надгробками в чагарниках, плавно переходить у сучасний цвинтар із розкішними гранітними пам’ятниками та сімейними склепами.

Прогулюючись територією кладовища із західної занедбаної сторони можна помітити, що його намагалися очистити від чагарників, проте більша частина некрополя все одно поросла високими кущами, що вкорінилися, які не так просто викорчувати. І серед всього цього забуття розкидані старовинні надгробки у формі гранітних прямокутників.

Також у єврейській традиції є надгробки у формі, що нагадує черевик, вона мабуть з’явилися трохи пізніше. На Звягельському кладовищі таких також багато. А ще тут можна побачити надгробки у формі високого пня дерева з обрізаними гілками. Таких менше, але вони є навіть у композиціях сучасніших пам’ятників.

Якщо входити на єврейське кладовище із західного боку, а він більше у низині, то складно охопити поглядом усю територію. Зі входу видно, як на пагорбі височіють сучасні пам’ятники та надгробки. Спочатку може здатися, що там звичніші нам православні поховання. Однак зблизька стає зрозуміло, що це продовження єврейського цвинтаря — тут немає хрестів, а імена на надгробках говорять самі за себе.

До речі, на давніших пам’ятниках немає ні фото, ні дат життя/смерті, а більшість написів — на івриті. А вже на повоєнних пам’ятниках є і те, й інше, вони виглядають звичніше для українського обивателя.

Могила письменника та відомих цадиків

У старій частині кладовища є два поховання, які сильно відрізняються — до них викладені доріжки з бруківки, вони обгороджені та облагороджені. Як виявилося, це недарма, адже там спочивають відомі єврейські діячі, які народилися у Звягелі.

• Мордехай-Зезв Фейсберг

На старому єврейському кладовищі спочиває єврейський письменник Мордехай-Зезв Фейсберг (1874–1899). Він народився у місті в Звягелі в ортодоксальній хасидській родині. Спочатку здобув традиційну початкову освіту, а потім почав навчатися самостійно. Писав свої перші вірші на івриті, та присвятив своє коротке життя літературі.

У своїх творах Мордехай-Зезв Фейсберг згадував своє дитинство в Звягелі (раніше місто називалося Новоград-Волинський), ділився спогадами та спостереженнями про гарну природу і писав про свою єврейську громаду в місті. Літературну спадщину художника перекладено на російську, англійську, польську, німецьку та ідиш.

Могила Мордехая-Зезва Фейсберга знаходиться у північно-західній старій частині цвинтаря. Вона давня, але доглянута, тут є надгробок з табличкою та огорожею. До цього поховання прокладено доріжку.

• Могили єврейських цадиків

Трохи вище і східніше від могили письменника є ще одне незвичайне поховання, яке виділяється на тлі занедбаних стародавніх могил. Воно також облагороджене, огороджене і навіть має навіс, а надгробки з написами на івриті непогано збереглися. Як зазначають краєзнавці, цадики – святі рабини, духовні наставники хасидів.

Один з них спочиває в цьому місці — це ребе Іхіл-Міхл Голдман, він другий звягельський цадик, син ребе Мойші — першого звягельського цадика (він теж був похований у Звягелі, але його могила не вціліла). Іхіл-Міхл Голдман народився 1788 року, прожив 68 років і помер 1856 року.

Друга могила належить ребе Мордку Голдману – це третій звягельський цадик, син ребе Іхіла-Міхла Голдмана. Він народився 1825 року. У Звягелі дуже любили та поважали цього єврейського цадика. Кажуть, він був дуже добродушний, щедрий, любив дітей і його не цікавили гроші чи матеріальні блага — він допомагав людям просто з доброти душевної. Помер Мордке Голдман у 1900 році, проживши 75 років.

Білий котик на надгробку

Піднімаючись по пагорбу від старої частини цвинтаря до новішої, на одному зі стародавніх надгробків раптом з’явився милий білий котик. Спочатку його не було видно через чагарники, але, підійшовши ближче, він подав ознаки життя. При цьому тварина абсолютно не злякалася, не почала тікати, а продовжувала незворушно сидіти на старому прямокутному надгробку, тільки маленька частина якого трохи височіла над землею.

Котик виявився доброзичливим — позував для фото, йшов до рук і навіть дав погладити себе, коли зрозумів, що йому нічого не загрожує. А потім почав мило і голосно муркотіти від чухання за вушком.

Що він робив на цвинтарі, чий він і як тут опинився – не зрозуміло. Однак, що цікаво, милий білий котик так і залишився сидіти на тому самому надгробку, коли від нього почали відходити. Можливо він своєрідний хранитель цього некрополя? Або опинився там випадково, прибігши від найближчих житлових будинків?

Раніше "Телеграф" розповідав про старий єврейський цвинтар в Острозі на Рівненщині. Як воно виглядає та яка його історія.