Монастир перетворили на місце для масових розстрілів: як виглядає найстаріша в'язниця в Україні
Монастир перетворили на місце для масових розстрілів: як виглядає найстаріша в'язниця в Україні

Монастир перетворили на місце для масових розстрілів: як виглядає найстаріша в'язниця в Україні

Бригідки — найстаріша чинна в'язниця у Львові й на території сучасної України

Львів — місто з багатою і складною історією. Серед його старовинних вулиць і архітектурних пам’яток є місця, які приховують трагічні сторінки минулого. Одне з таких — тюрма "Бригідки". Вона розташована на вулиці Городоцькій, 20. Колись це був жіночий монастир, а згодом — місце, де утримували в’язнів, проводили допити, страти й масові розстріли.

З монастиря у тюрму

Цей об'єкт з'явився ще в XVII столітті. У 1614 році у Львові на кошти меценаток Анни Фастковської та Анни Порадовської, за ініціативи архієпископа, був заснований монастир Святої Бригіди. Він став місцем виховання шляхетних дівчат та осередком чернечого життя.

Все змінилося в 1782 році, коли австрійська влада, що прийшла на зміну польській адміністрації, вирішила закрити монастир. Три роки по тому, в 1785-му, тут відкрили чоловічу в’язницю — "Бригідки". З того часу заклад функціонує безперервно, що робить його найстарішою чинною тюрмою України.

"Бригідки" у 1860-1870 роках

Спочатку камери для в’язнів облаштовували у келіях монастиря, а костел Святого Апостола Петра залишався діючим. У 1840-х роках в’язницю перебудували у стилі ампір, збільшивши її місткість до понад 1000 в’язнів, а згодом — до 1290–1500 осіб.

Відомі імена, втечі та страти

У "Бригідках" утримували не лише кримінальних злочинців, а й політичних в’язнів. У 1889 році тут перебував Іван Франко, якого підозрювали у зв’язках із російськими шпигунами. Саме під враженням від ув’язнення він створив цикл віршів "Тюремні сонети".

23 грудня 1932 року у в’язниці стратили двох членів ОУН — Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Їх звинуватили в нападі на поштове відділення в Городку та вбивстві Тадеуша Голувка, представника польської влади. По всьому Львову лунали церковні дзвони — на знак жалоби.

Меморіальна дошка Біласу і Данилишину на Бригідках

У червні 1939 року троє членів ОУН — Ярослав Гайвас, Петро Башук і Петро Канюка — втекли з в’язниці. На згадку про цю подію у 2008 році на фасаді встановили скульптуру трьох соколів, що рвуть ґрати.

Масові розстріли у червні 1941 року

Найстрашніші сторінки історії "Бригідок" були написані в червні 1941 року. Радянська влада поспішала "розвантажити" львівські тюрми, вбиваючи політичних і кримінальних в’язнів. Частину людей встигли евакуювати або звільнити, однак сотні загинули від рук НКВС.

У "Бригідках" розстріляли щонайменше 739 осіб.

«Бригидки», 1941 рік

Сучасний стан

Під час німецької окупації в’язниця стояла порожньою. Після повернення радянської влади її відновили. У повоєнний час "Бригідки" знову стали місцем страти: вироки виконували пострілом у потилицю в підвалі. Тіла таємно вивозили за межі Львова. Лише в кінці 1980-х років цю практику припинили, а сам "розстрільний підвал" замурували.

Так виглядало СІЗО 19 у Львові у 2018 році

З настанням незалежності України в’язниця продовжувала працювати як слідчий ізолятор №19. Попри численні пропозиції закрити або перенести установу, вона й досі діє.

Теги за темою
Львів
Джерело матеріала
loader
loader