Закон про посилення захисту прав добросовісного набувача: що передбачає

Які зміни вносить новий закон

З 9 квітня 2025 року набув чинності новий Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", повідомляє 24 Канал із посиланням на "Земельний фонд України".

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

• було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
• було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
• вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо:

• воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень;
• воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Держава, територіальна громада також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо:

• з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років;
• з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності, минуло більше десяти років.

Що ще передбачає новий закон

Дія положень цієї частини не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало:

• до об'єктів критичної інфраструктури;
• до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
• до об'єктів та земель оборони;
• до об'єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об'єктів (територій) на момент вибуття з володіння;
• до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об'єктів на момент вибуття з володіння;
• до пам'яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.