У Берліні підписано нову коаліційну угоду, яка передбачає фактично необмежене фінансування оборонного сектору та закладає підґрунтя для трансформації Німеччини на потужну військову силу, спроможну стримувати загрозу з боку Росії навіть без залучення США.
Ключовими елементами документа є створення стабільного позабюджетного оборонного фонду, формування нового Ради національної безпеки, поглиблення інтеграції з НАТО та модернізація кібербезпеки й розвідки. Згідно з угодою, Берлін уперше з часів Другої світової бере на себе відповідальність за формування армії, здатної захищати як власну територію, так і партнерів по Альянсу. Про це пише Bloomberg.
Однак на практиці ці амбітні плани стикаються з низкою перешкод. Бюрократизована система управління обороною, розпорошення відповідальності між інституціями, хронічна затримка у реалізації проєктів та слабка кадрова база значно ускладнюють досягнення заявлених цілей.
Очільник ХДС Фрідріх Мерц, який виступив ініціатором угоди, заявив: «Ми повертаємося на шлях відповідального підходу до безпеки. Наші оборонні зобов’язання будуть виконані». Утім, за словами експертів, амбітні декларації – це лише початок довгого та складного шляху.
Професор Йоахім Краузе з Інституту безпекової політики Кільського університету звертає увагу на відсутність чіткого бачення щодо ключових параметрів оборонної реформи — зокрема, щодо чисельності Бундесверу, відновлення призову або чітких планів щодо витрат.
Голова німецької розвідки BND Бруно Каль також попереджає: існуюча правова та політична база суттєво відстає від потреб сучасної безпекової ситуації. За його словами, країна ризикує залишитися найслабшою ланкою в системі європейської оборони, якщо не зможе адаптуватися до нових викликів.
Окремою проблемою залишається укомплектування армії. Після скасування обов’язкової служби у 2011 році Бундесвер постійно відчуває брак особового складу. Наприкінці 2024 року у збройних силах служило трохи більше 181 тисячі осіб — навіть менше, ніж роком раніше. Попри це, коаліція поки не планує повертати загальний військовий обов’язок, хоча експерти давно рекомендують це зробити.
Суспільна підтримка мілітаризації також є слабкою. Згідно з опитуванням FORSA/RTL, лише кожен шостий громадянин країни — і всього 9% молоді віком від 18 до 29 років — заявили про готовність захищати Батьківщину у разі серйозної загрози. Молодь у своїй більшості підтримує партії, що виступають проти військового розширення, зокрема Die Linke та AfD, остання з яких демонструє симпатії до Росії.
Попри все, є і ті, хто готові діяти. Один із таких — 30-річний підприємець з Берліна на ім’я Денніс. Після вторгнення РФ в Україну він вирішив записатися до резерву. Після кількох тижнів підготовки він отримав звання єгеря та бере участь у подоланні наслідків природних катастроф, не припиняючи тренування.
Денніс виріс у колишній Східній Німеччині, де його батьки з повагою ставилися до Росії як до потужної держави. Вони спочатку були здивовані його вибором, однак згодом прийняли його рішення. «Я розумію ризики, але хтось має це зробити. Це моя країна, тут моя родина, і я маю бути корисним», — каже він.
Часу на реалізацію масштабних перетворень у Берліна небагато. За оцінками експертів, Росія може бути готова до нового великого наступу вже до 2029 року. Якщо Німеччина не встигне сформувати ефективну систему стримування, ризики для всієї Європи зростуть.