Вчені спробували знайти Дев’яту планету за допомогою міжзоряного об’єкту

Вчені простежили траєкторію міжзоряного метеороїду CNEOS14, що впав у 2014 році на Землю, щоб з’ясувати можливе місце розташування гіпотетичної Дев’ятої планети. Розрахунки вказали на ділянку неба у сузір’ях Тельця та Оріона, але пошуки не мали успіху. Це призводить до кількох можливих висновків: або планета ще далі і тьмяніша, ніж передбачалося, або вона в іншому місці, або її не існує.

У 2014 році астрономи Майкл Браун та Костянтин Батигін звернули увагу на незвичну поведінку кількох транснептунових об’єктів — небесних тіл на околицях Плутона чи навіть далі. Їхні витягнуті орбіти виявилися згрупованими приблизно в одному напрямку. Вчені запідозрили, що їх могла «упорядкувати» гравітація невідомого масивного об’єкту. Так виникла гіпотеза дев’ятої планети.

За розрахунками, вона має бути в 300-1000 астрономічних одиницях від Сонця. Для порівняння, Плутон ніколи не буває далі за 49 астрономічних одиниць. Ймовірна маса планети — як мінімум п’ять або навіть 10 мас Землі. Нагадаємо, Нептун «важить» у 17 разів більше за Землю. Виявити гіпотетичну планету безпосередньо вкрай складно не лише через її віддаленість, а й через повільність: вона повинна здійснювати один оберт навколо Сонця за 10-20 тисяч років. Навіть за десятки років спостережень вона майже не зміститься на фоні зірок.

Тому астрономи шукають інші, непрямі ознаки існування планети, тобто її гравітаційний вплив на пролітаючі повз небесні тіла. Таку можливість нещодавно надав незвичайний об’єкт CNEOS14. Він упав у Тихий океан, біля берегів Папуа – Нової Гвінеї, 8 січня 2014 року. Цікаво, що пильну увагу на нього звернули лише через кілька років — після появи об’єкта Оумуамуа в 2017 році. Як відомо, надзвичайно витягнуте небесне тіло прибуло з міжзоряного простору.

Тоді астрономи почали переглядати архіви та виявили, що CNEOS14 летів до Землі зі швидкістю 45 кілометрів на секунду. Дослідники переконані, що астероїди та метеороїди Сонячної системи не можуть летіти так швидко. До речі, до місця падіння об’єкта у 2023 році організували експедицію під керівництвом Гарвардського астрофізика Аві Леба, котрий запідозрив його штучне походження.

Нещодавно вчені з Інституту астрофізики Канарських островів (Іспанія) відновили траєкторію руху CNEOS14 Сонячною системою і дійшли висновку, що в разі існування Планети 9 її гравітація могла б вплинути на хід руху метеороїду. Дослідники поділилися розрахунками у статті, опублікованій на сервері препринтів arXiv.org. За цими обчисленнями виходить, що у разі зустрічі з невідомою планетою об’єкт мав опинитися у Сонячній системі кілька десятиліть тому. Астрономи визначили, де для цього планета могла бути тоді, а потім склали уявлення про те, де вона в такому разі зараз.

У результаті вдалося приблизно визначити ділянку неба, де Планету 9 треба шукати. Він розташований у напрямку сузір’їв Тельця та Оріона. Там ретельно розшукували об’єкти, які трохи зміщуються через паралаксу — ефект, викликаний рухом Землі навколо Сонця: завдяки цьому об’єкти в небі вдається спостерігати з різних точок зору, і становище ближчих здається таким, що змінюється щодо більш далеких.

Таким чином вдалося знайти 939 кандидатів, але після уважної перевірки їх довелося виключити. Підсумок планету не знайшли. На думку авторів наукової роботи, це не остаточно виключає можливості її існування: можливо, вона надто тьмяна або ховається десь в іншому місці. Не виключають і те, що планета не вплинула на траєкторію метеороїду.