Неможливо розгадати таємницю викопного без ніг і голови: 444 млн років тому його "вивернуло навиворіт"

Про це пише IFLScience.

За словами професорки Сари Гебботт зі Школи географії, геології та навколишнього середовища Університету Лестера, яка першою відкрила викопні останки нового виду, палеонтологія багато в чому схожа на детективну роботу. Вченим надається обмежена інформація, а далі їм необхідно зібрати докупи докази, що дає змогу з'ясувати час смерті та ідентичність скам'янілостей.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час виявлення останків, які пізніше отримали ім'я скам'янілість Сью, у шарах гірських порід у Південній Африці, науковці одразу ж зрозуміли, що перед ними щось особливе і незвичайне. Знадобилося три дні, щоб команда змогла обережно викопати скам'янілості зі скелі й укласти її в гіпс.

За словами команди, скам'янілість була настільки незвичайною, що її дослідження стало справжнім випробуванням — жодна з анатомічних структур, які в ній збереглися, не була схожа на інші викопні. Пізніше вчені помітили, що на останках збереглися м'язи. Ба більше, вчені також виявили, що скам'янілість було знайдено вивернутою навиворіт: міцний панцир, який зазвичай скам'яніє, практично був відсутній, і всі її нутрощі збереглися винятково добре.

Попередні дослідження вже показали, що близько 440 мільйонів років тому на планеті відбулося заледеніння, яке знищило близько 85% усіх видів на планеті — ця подія стала одним із п'яти відомих найбільших масових вимирань на Землі. Теорія вчених полягає в тому, що конкретний морський басейн, у якому збереглася Сью, був своєрідним притулком, який уникнув найгіршого із заморозків, створивши невелику кишеню, де могло вижити життя, але умови були далекі від ідеальних.

За словами Гебботт, аналіз хімії сланців, у яких було знайдено скам'янілість, показав, що в той час на дні океану були дуже суворі умови. Тут майже повністю був відсутній кисень, а в проміжках між зернами осаду був сірководень.

Команда вважає, що саме ці незвичайні умови, ймовірно, призвели до її збереження навиворіт, але точні деталі все ще належить з'ясувати. Основний мінерал, який замінив усі нутрощі скам'янілості, перш ніж вони згнили, — це фосфат кальцію — той самий мінерал, з якого зроблено наші кістки й зуби.

Попри те, що скам'янілість добре збереглася, вчені все ще не можуть виявити її місце на дереві життя. Тепер, у новій статті, вчені нарешті описали вид — він отримав назву Keurbos susanae на честь мами Гебботт.

Раніше Фокус писав про те, що вчені дізналися, як з'являються скам'янілості тварин.