Не тільки Україна: які країни під загрозою російського наступу через осінні навчання у Білорусі

Москва працює за давньою тактикою: спочатку навчання, а потім – вторгнення. Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук в етері 24 Каналу оцінив таку загрозу.

Навчання як прикриття для підготовки до вторгнення

Історично підготовка до удару часто здійснюється під прикриттям широкомасштабних навчань. Це спостерігається вже понад 60, а можливо й 100 років. Згадаймо, як почалося повномасштабне вторгнення в Україну – російські війська протягом року перебували в Білорусі, проводячи постійні навчання. А потім – напали.

Те саме було й у 2008 році під час війни в Грузії. Перед нападом росіяни провели навчання, після чого війська залишилися в районах їх проведення. Формально – навчання закінчились, фактично – відбулася репетиція атаки.

Навчання часто передують вторгненню. Але це не означає, що після кожного навчання обов'язково буде агресія. Це може статись, а може й ні. Проте масштабні навчання завжди створюють загрозу для регіону, і для нас зокрема,
– підкреслив Павло Лакійчук.

Росія вже давно прагне взяти білоруську армію під своє командування. І замість мобілізації отримати готове військо чисельністю близько 40 тисяч осіб – хоч і не багато, але це підготовлені, озброєні солдати. Це суттєве підсилення.

Схожі сценарії вже розігрувались. Наприклад, під час навчань "Захід-2017" створювалась умовна держава "Вейшнорія", яка за легендою охоплювала балтійські країни й Сувальський коридор. Це була операція з пробивання кордону до Калінінградської області.

Сувальський коридор – територія, яка з'єднує країни Балтії (Естонія, Латвія і Литва) з Польщею.
"Вейшнорія" – територія деяких ділянок Гродненської, Мінської та Вітебської областей. Кордон фантазійної країни з рештою земель Білорусі значною мірою повторює кордон між СРСР та Польщею.

Потрібно уважно стежити за такими навчаннями та готуватись до можливих загроз. Навіть якщо вторгнення не відбудеться, готовність – це найкращий захист.