Ми можемо не знати справжні масштаби потепління клімату з однієї конкретної причини

Проблема може бути більшою

Міжнародна група науковців, очолювана Університетом Східної Фінляндії та Фінським метеорологічним інститутом, дійшла висновку, що формування та характеристики низьких хмар надзвичайно чутливі до змін концентрації аерозолів у земній атмосфері. Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature Geoscience, показали, що вплив цих дрібних частинок на охолодження клімату, ймовірно, був недооцінений, повідомляє 24 Канал.

Дослідники використали дані, зібрані на моніторингових станціях ACTRIS (Інфраструктура досліджень аерозолів, хмар і газів) на Шпіцбергені та у Фінляндії, зокрема на вежі Пуйо в Куопіо та в Палласі. Ці спостереження показали, що властивості хмар реагують на зміни рівня аерозолів набагато сильніше, ніж передбачалося. Оскільки характеристики хмар змінюються з часом, довгострокові та якісні вимірювання є критично важливими для точної оцінки впливу аерозолів на хмарність.

Викиди антропогенних дрібнодисперсних частинок охолоджують клімат, змінюючи властивості хмар, і таким чином частково протидіють потеплінню клімату, спричиненому парниковими газами. Виходячи з цих результатів, цей охолоджуючий ефект знаходиться у верхній частині попередніх оцінок, заснованих на супутникових даних,
– каже професорка Аннеле Віртанен з Університету Східної Фінляндії.

Крім того, дослідники оцінили здатність кліматичних моделей описувати взаємозв'язок між властивостями хмар і концентрацією аерозолів. Порівняння моделей з реальними спостереженнями виявило недоліки в тому, як ключові процеси представлені в моделях. Також були виявлені значні розбіжності між моделями в прогнозованих взаємодіях між аерозолями та хмарами.

Ці результати допоможуть ученим розробити більш точні кліматичні моделі для прогнозування майбутніх змін клімату, щоб зрозуміти, наскільки великим є потепління і в якій мірі його гальмують аерозолі. Може з'ясуватися, що люди шкодять планеті та клімату набагато більше, і рятує нас лише наша згубна звичка розприскувати аерозолі. Нові моделі відіграють ключову роль в оцінці кліматичних наслідків різних сценаріїв викидів.

Два інші дослідження можуть бути корисні для розуміння контексту

Варто також нагадати про інші відкриття, які вчені зробили протягом останнього часу:

• По-перше, у жовтні 2024 року знайшли несподіване джерело забруднення, яке за шкодою не поступається міському смогу: засоби особистої гігієни у формі аерозолів. Вони створюють "смог" у вигляді новоутворених частинок, які можуть осідати в легенях, а також вступають у реакцію з речовинами в навколишньому середовищі, утворюючи нові забруднювачі з переважно невідомою токсичністю.
• По-друге, у січні вчені нарешті пояснили значний стрибок температур у 2023 році, який обійшов усі прогнози і не піддавався поясненню відомими факторами, такими як парникові гази чи теплі течії Ель-Ніньо. З'ясувалося, що підвищення температури стало наслідком падіння планетарного альбедо, тобто здатності планети відбивати сонячне світло назад у космос. Отримуючи більше випромінювання, атмосфера більше нагрівалась. Своєю чергою альбедо знизилось внаслідок зменшення кількості одного конкретного типу низьковисотних хмар. А зменшення хмарності стало наслідком зменшення концентрації антропогенних аерозолів в атмосфері. Саме так, виходить, що ці два дослідження суперечать одне одному: в першому випадку можна зробити висновок, що аерозолів багато і вони призводять до охолодження (коли самі відбивають світло), а в іншому випадку їх нібито занадто мало, і тому вони зменшують кількість хмар, які повинні були б відбивати сонячне світло. Однак учені кажуть, що причиною падіння альбедо може бути й низка інших факторів, у тому числі й саме глобальне потепління. З огляду на це, нам потрібні додаткові дані й більше досліджень, щоб з'ясувати ці суперечності.