Військовий заявив, що йому "не шкода цивільних" після трагедії у Кривому Розі: "Якщо батьки ухилянти – ні"

Після страшної атаки по Кривому Розі 4 квітня, де загинули 20 людей, у тому числі 9 дітей, у соцмережах спалахнула буря, а причина – слова військового Андрія Батюкова.

Він написав пост, який багатьох шокував:

"Мені ніколи не шкода цивільних. Щоразу, коли гине їх якась кількість, я запитую – у скількох з них батько чи мати, чоловік чи дружина служить? "

Коли в коментарях його прямо запитали, чи шкода йому загиблих дітей, він відповів:

"Якщо батьки ухилянти – ні".

Ці фрази розійшлися мережею як вибух. Люди масово засудили таку позицію. Особливо – у момент, коли країна оплакує чергових загиблих мирних мешканців.

Але знайшлися й ті, хто підтримав Батюкова – здебільшого з-поміж військових чи тих, хто вже втратив близьких на фронті.

Сам Андрій пізніше пояснив, що мав на увазі. Його позиція така: якби більше людей захищало країну – у ППО, ДФТГ чи інших підрозділах – трагедій було б менше. Він додав, що не розуміє, чому після масових смертей у соцмережах ллються сльози, але не вишиковуються черги до військкоматів.

Що відомо про Батюкова

Андрій Батюков, який народився 1983 року, має вищу освіту та проживає в Києві. Раніше він був членом партії "Європейська солідарність", як повідомляє рух "Чесно".

Після хвилі хейту Андрій закрив доступ до коментарів своїх постів і записав відео з додатковим поясненням, захищаючи свою позицію:

"Суспільство стало м'яким, інфантильним. Йому не подобається, коли з ним не сюсюкаються. Але треба розуміти: поплакати за загиблих дітей – не означає стати на захист від ворога".

Реакція суспільства залишається гнівною. Багато хто побачив у цьому цинізм і повну відсутність співчуття. Але хтось все ж таки розглянув гірку правду від людини, яка сама пройшла війну.

Але за цим усе одно залишається важливе питання – де закінчується мотивація, а починається осуд жертв? Більшість українців, навіть не беручи участі в боях, живуть у реальності, де сирени, втрати, втома та страх стали частиною повсякденності. І не всі готові кинути все та піти на фронт. І це також частина правди.

Крім того, Знай.ua повідомляв, "Вони сидять у тилу": кого пропонують мобілізувати в Україні замість зниження призовного віку