Будівництво Національного військового меморіального кладовища, покликаного стати головним місцем вшанування загиблих українських військових, опинилося в центрі скандалу через звинувачення у непрозорості тендерних процедур та можливі корупційні ризики. Як повідомляють журналісти Bihus.Info, тендери на загальну суму майже 3 мільярди гривень супроводжувалися ознаками фаворитизму на користь компаній, пов'язаних із Юрієм Голиком і Георгієм Біркадзе, близькими до Офісу президента.
Українські військові та родичі загиблих бійців підписали відкритий лист, у якому висловили недовіру до процесів, пов'язаних із будівництвом Національного військового меморіального кладовища. Автори звернення закликають припинити закриті процедури ухвалення рішень та вимагають відкритого й прозорого конкурсу на створення меморіалу.
Розслідувачі вказують, що перший тендер на майже 2 млрд грн був виграний консорціумом, який пов’язують з оточенням Офісу президента. Зокрема, фігурують прізвища Юрія Голика, одного з ідеологів президентської програми "Велике будівництво", та його близького партнера Георгія Біркадзе.
Другий тендер на суму 1,3 млрд грн, що стосується наступного етапу будівництва, нині призупинений через скаргу до Антимонопольного комітету щодо можливих дискримінаційних умов для учасників. Журналісти зазначають, що тендерні вимоги включають специфічні умови, які значно звужують коло можливих учасників ‒ зокрема, йдеться про обов’язковий досвід роботи з крематоріями та наявність асфальтобетонного заводу.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F30%2F6fa1d20681def368b399112a6fe623bc.jpg)
Окрім фінансових питань, гостро стоїть питання щодо вибору ділянки для будівництва меморіалу, розташованої неподалік Києва. Громадські активісти та місцеві мешканці звертають увагу на екологічні ризики, зокрема ймовірність підтоплення поховань та забруднення ґрунтових вод.
Невдоволення громадськості викликає також відсутність повноцінного публічного діалогу та архітектурного конкурсу. Архітектори та експерти критикують нинішній формат підбору проєктних пропозицій, що нібито обмежився кулуарними рішеннями і візуалізаціями в інтернеті. Національна спілка архітекторів України вже звернулася до Міністерства у справах ветеранів з пропозицією організувати відкритий конкурс.
Автором чинної концепції меморіалу є архітектор Сергій Дербін з Дніпра, який раніше співпрацював з програмою "Велике будівництво", що додатково посилює підозри у заздалегідь визначеному результаті конкурсу.
Проєктно-кошторисна документація меморіалу була створена приватним підприємством “Терра Інжиніринг” з Одеси. За два етапи проєктування ця компанія отримала майже 70 млн грн. Раніше компанія займалася переважно дорожніми проєктами в рамках тієї ж президентської програми "Велике будівництво". Журналісти вказують на можливий конфлікт інтересів, оскільки директор “Терра Інжинірингу” Валентин Євдокименко також був керівником компанії "Євроелітбуд", що увійшла до консорціуму, який виграв тендер на будівництво першої черги меморіалу.
Директор меморіального комплексу в коментарях журналістам визнав, що консультуванням будівництва займався згаданий Георгій Біркадзе, однак запевнив, що наразі Біркадзе не бере участі у роботі над проєктом. Зокрема Біркадзе возив українську делегацію на військовий цвинтар в Арлінгтоні у США.
Попри існуючі проблеми та незавершеність робіт, будівництво триває. Планується, що перші поховання відбудуться вже у травні 2025 року, хоча проєкт у цей період буде ще далекий від повного завершення.
У Bihus.Info зауважують, що Міністерство у справах ветеранів, нинішній координатор проєкту, опинилося в складному становищі. Із одного боку, зупинення проєкту призведе до зриву строків та соціальних збурень. Із іншого ‒ продовження робіт в умовах скандалу і непрозорості може негативно вплинути на репутацію як меморіалу, так і самого міністерства.
Нагадаємо, 15 березня 2024 року Кабінет Міністрів України остаточно ухвалив розпорядження щодо визначення місця розташування Національного військового меморіального кладовища у Гатненській сільській територіальній громаді Фастівського району Київської області. Місце для нього шукали понад рік. Спочатку його хотіли розмістити в урочищі "Лиса Гора" в Києві, а потім пропонували ділянку на Броварському проспекті в Биківні, однак обидва місця не погодили з різних причин.