Олена Кім: У багатьох італійських підручниках Крим позначений як російська територія

Українці в Італії закликають італійську владу вжити невідкладних заходів у боротьбі з російською пропагандою: закрити канали фейкових новин, офіційно визнати Росію державою-спонсором тероризму та створити національний орган з моніторингу російської дезінформації. Українці створили петицію, в якій наголошують: попри санкції ЄС та офіційне блокування Russia Today і Sputnik, російську пропаганду продовжують розповсюджувати через інші ЗМІ, впливових осіб і політичних діячів. Агенти Москви поширюють сумніви щодо необхідності підтримки України, виправдовують вторгнення і стверджують, що Україна контролюється нацистами.

До протестних кроків українці вдаються, бо спостерігають за останні півтора року значний ріст пропагандистських заходів, зокрема показів фільмів виробництва Russia Today по всій Італії – розповідає віцепрезидентка Спілки українських асоціацій Італії NAU, координаторка ініціативи Stop Propaganda Russа Олена Кім. 

Після мітингу у Болоньї у лютому цьогоріч 15 організацій українців в Італії об’єдналися у Спілку асоціацій Італії NAU, аби разом боротися проти російської дезінформації та посилити допомогу Україні. Олена Кім приїхала до Італії 25 років тому як трудова мігрантка, останнім часом працювала мовним посередником. Після спроб пропагандистів провести у її місті Модена виставку «відродження Маріуполя» Кім зібрала однодумців серед українців і італійців та очолила ініціативу Stop Propaganda Russа. За рік роботи за участю професорів італійських університетів створено досьє з аналізом італійських підручників географії, так з’ясовано, що у багатьох Крим позначений як російська територія. 

Як Росія впливає на громадську думку в Італії? Як українські активісти протидіють пропаганді? І яка допомога їм потрібна від України, аби посилити цю боротьбу? На ці та інші питання Олена Кім відповідає у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України».

«Главком» виступає інформаційним партнером проєкту.

Що вас спонукало саме зараз створити петицію і вдатися до таких активних дій? 

Кількість проросійських, а саме пропагандистських заходів в Італії зросла за останні півтора року. Ми зрозуміли, що самотужки як українська громада навряд чи зможемо протидіяти. Італія публічно підтримує Україну, але попри це в країні проводять заходи, такі, як показ фільмів виробництва Russia Today, що на сьогодні заборонені резолюціями ЄС. Ці фільми вже показані у більше сотні міст Італії. Ми створили карту, щоб задокументувати цей вражаючий масштаб. 

Після мітингу проти пропаганди в Болоньї, вирішили подати петицію до італійського уряду, аби закрили канали, які поширюють фейкові новини і почали боротися з дезінформацією. Ми намагаємося співпрацювати з партіями, які підтримують Україну і доносимо до суспільства, що це вже загроза не тільки для України, а для італійської безпеки. Бо все починається з фейків і пропаганди, а потім Росія вдається до серйозніших кроків. 

Хто і як організовує демонстрацію цих фільмів попри заборону? 

Це, наприклад, Вінченцо Лоруссо і Андреа Лучиді позиціонують себе, як журналісти. Вони працюють на окупованих територіях України. Лоруссо нещодавно отримав російське громадянство і, на нашу думку, співпрацює з Russia Today. Він переклав і зробив дубляж цих фільмів. 

Ці італійці співпрацюють з різними російськими асоціаціями в Італії, асоціаціями проти вакцини, представниками влади, муніципалітетів, які не підтримують політику ЄС стосовно Росії. Вся їхня команда працює непрозоро. Було багато випадків, коли вони орендували приміщення і говорили власникам, що буде показаний фільм про Україну, про мир, а насправді це відверто пропагандистські фільми. Наприклад, у Модені, де я живу, вони орендували приміщення церковної зали. При церквах в Італії є невеличкі приміщення, які здають в оренду для самофінансування. Я звернула увагу церкви на це і мені відповіли, що захід був представлений таким чином, що мова має йти про мир Україні. 

Завдяки роботі нашої спілки з італійськими партнерами багато таких показів були скасовані. Але багато випадків, з якими ми не маємо змоги боротися, тому що часто покази проводять у приватних приміщеннях, власники яких поділяють бачення проросійських пропагандистів. 

З чим ви пов'язуєте збільшення хвилі пропаганди?

Показ документальних фільмів Russia Today – лише одна із сходинок російської пропаганди. Як на мене, йде пошарова підготовка суспільства. Спочатку різними заходами, які організовують журналісти-публіцисти. Наприклад, такі відомі як Марко Травальньо, Алессандро Орсіні, Ді Баттіста відкрито виступають проти надання Україні зброї, переконують, що НАТО спровокувало російську агресію, а Крим завжди був російським і України ніколи не існувало. Вони роблять тури різними містами із заходами, де збирають велику кількість населення і розповідають про це. Слідом за цим йдуть покази фільмів, які показують перевернутий світ. 

Це ефективно? Чи бачите ви зменшення підтримки України від суспільства?

Мені дуже прикро визнавати, але у порівнянні з 2022 роком підтримка України набагато зменшилася. Якщо в 2022 році 57% італійців підтримували Україну, то сьогодні це лише 32% населення. Це відчувається навіть у повітрі, коли спілкуєшся з людьми.

Цьому сприяють не тільки показ фільмів. Це масштабна робота Росії роками, ще до повномасштабного вторгнення. Зараз Росія проводить багато культурних заходів, виступають культурні діячі, як оперна співачка Нетребко у Ла Скала, на телебачення запрошують росіян або італійців з проросійськими поглядами, деякі італійські партії, як «Рух 5 зірок» також виступають проти надання військової допомоги Україні.  Наративи «Росія – нам не ворог, а наш друг» просуваються зі швидкістю світла.  

Крим в італійських підручниках належить Росії

Ви разом з активістами і фактчекерами шукаєте дезінформацію у шкільних підручниках. Що вдалося виявити? 

Ми проаналізували більше 60 книг – це підручники з географії 2010-2024 років для 7 класу, коли діти вивчають географію Європи.

Це жахливо: по наростаючий ми бачили, як змінюється представлення України. У жодному підручнику не вказано, що було порушено міжнародне законодавство і Крим анексований. У багатьох підручниках з 2022 року Крим позначений як російська територія. 

Також у деяких є неправдива історія із ситуацією на Донбасі: у деяких підручниках пишуть, що нібито це війна всередині України між українцями російськомовними і україномовними.

Ці підручники аналізували разом з українськими та італійськими активістами. Ми створили ініціативу Stop propaganda russa, до якої приєдналися професори з італійських університетів. Поштовхом до такої роботи стала виставка про «відродження» Маріуполя, яку мала провести проросійська асоціація «Емілія-Романья Руссо» у Модені. Це викликало надзвичайний резонанс серед українців, але також й італійців. Нам було боляче дивитися навіть на листівки, де місто Маріуполь було написано кольорами російського прапора. На мітинг проти цього заходу з'їхалося більше тисячі людей. І ось так ми почали збирати ці прояви пропаганди і народилася група активістів, які на волонтерських засадах борються з нею.

Ми вже зібрали досьє за результатами аналізу книжок з географії, але згодом хочемо проаналізувати і підручники з історії. Найближчим часом плануємо зробити презентацію у Палаті депутатів, де хочемо донести серйозність ситуації і вимагати рішень протидії розповсюдження дезінформації серед підростаючого покоління. А також хочемо проводити заходи за участю експертів, які працювали над досьє, для суспільства, де будемо розповідати і про підручники, і загалом про ситуацію з російською пропагандою.

У російських пабліках в Італії поширюється інформація про заходи до 9 травня. Яка їхня мета? 

До 80-ї річниці перемоги дуже багато російських асоціацій організовують різні псевдокультурні заходи, щоб показати величезний внесок Росії у визволення Європи і яка її роль була у Другій світовій війні. Саме Росії, а не Радянського Союзу. Будуть акції «Бессмертного полка». У Ріміні готується захід – молодіжний форум «Сохраняя память о войне к 80-летию Великой Победы», який триватиме три дні. Вони намагаються об'єднати росіян, зокрема молодь, які проживають в Італії, щоб та допомагала «протидіяти фальсифікації історії». 

Загалом російська пропаганда перевернула правду догори дриґом. Якщо раніше Німеччина була нацисткою країною, а Італія фашистською, то сьогодні так виглядає Україна в очах багатьох італійців. Нібито Україна не хоче перемир'я, тому що в Україні живуть нацисти, які тільки і чекають, щоб напасти. І взагалі нібито Україна хотіла атакувати Росію, яка захищалася. А Німеччина, яка вже раз намагалася захопити Росію за допомогою тієї ж самої Італії, тепер хоче повторити ці кроки.

Ще один досить такий шокуючий для нас всіх захід, анонс якого останнім часом почали розповсюджувати, – презентація книжки «Справжні причини російсько-українського конфлікту», яка нібито написана зі слів самого Путіна разом з іншими авторами.

Перша помпезна презентація, як це люблять росіяни, була у приміщенні посольства, яке і допомагає у розповсюдженні книги. 

Також на своїх заходах пропагандисти використовують так званих «українців». Ми не маємо достовірної інформації, чи ці люди дійсно українці. Але є кілька таких. Одна жінка розповідає, що нібито народилася і жила в Одесі, і була свідком трагедії 2 травня у Будинку профспілок у 2014 році.

Вона їздить з проросійськими асоціаціями по заходах, де розповідає, що цю трагедію нібито організували українські нацисти, міська влада не заступилася за людей, а охорона брала участь у їхній страті. Також у них є нібито уродженка Мелітополя чи Маріуполя, яка розповідає, яких знущань вона зазнала з боку української влади і людей. 

Нам бракує стратегії протидії російській пропаганді 

Ви 25 років живете в Італії і, напевно, розумієте ментальність італійців. Які меседжі і в якій формі ми можемо донести, щоб вони почули і вірили Україні, а не російській пропаганді?

Я була шокована реакцією багатьох італійців і не очікувала такої швидкої зміни бачення ситуації в Україні. На початку повномасштабного вторгнення була надзвичайно велика солідарність з українським народом і допомога. Але за останніх півтора року, відколи почала діяти російська пропаганда настільки масштабно і сильно, італійці різко змінюють своє бачення і думку. 

Я вважаю, нам необхідно передусім показати величність української культури, традицій, історії, бо, на превеликий жаль, в Італії про Україну мало що знають і її вивчали через призму РФ. Дуже багато італійців ще досить донедавна вважали, що Україна – це автономна територія Росії, і що ми дійсно один народ, у нас одна культура і мова. Мене неодноразово запитували: «Хіба українська мова – не діалект російської?».

Я мрію зробити тур по містах українського танцювального ансамблю. Зараз українські асоціації об'єдналися у спілку. Це дає нам можливість проводити заходи не в одному місці, а робити масштабні тури, як ми зробили акцію із розстріляною швидкою, яка об'їхала більше 50 міст. 

Який це мало ефект?

Величезний. Це дало змогу донести італійцям реальність війни і показати, що Росія не нехтує нічим, для неї не існує міжнародного права, вона бомбить все і всіх. Були випадки, що італійці плакали. Але перш за все нам вдалося зібрати кошти і закупити десь півтора десятка швидких, які поїхали в Україну рятувати життя.

Який план дій ви для себе бачите як Спілка українських організацій? 

Основна ціль – об'єднання у єдину, сильну мережу, завдяки якій ми могли б набагато більше допомагати Україні, набагато швидше і обширніше доносити меседжі до італійського суспільства і мати набагато більше сил для боротьби з російською пропагандою.

Як у нас кажуть, гуртом і батька легше бити. Зараз в нас налічується біля 15 асоціацій. Ми бачимо після повномасштабного вторгнення, чим нас більше, тим нас краще чути і ми навіть маємо вплив на політичні рухи всередині країни.  

От саме розстріляна швидка була поштовхом для об'єднання нас усіх, бо такі масштабні заходи від багатьох організацій дають набагато більше впливу.

А що може зробити Україна як держава, щоб допомогти вам підсилити цей голос? Власне, вже запрацювало Міністерство нац’єдності, яке займається українцями за кордоном. 

Для початку було б непогано познайомитися з представниками Міністерства національної єдності, щоб зрозуміти, які в них є можливості. Також великою допомогою буде розповсюдження українських документальних фільмів про ситуацію в Україні з 2014 року. Якби наша держава посприяла у контакті з виробниками фільмів і дозволами на покази. У нас є підтримка мережі кінотеатрів, які згодні транслювати ці фільми. І краще, щоб вони були перекладені італійською, ми навіть можемо це взяти на себе. 

Крім того, нам бракує єдиної стратегії у боротьбі з пропагандою. Нею займаються прості люди, котрі не мали до вчорашнього дня до цього відношення. Якби Україна могла допомогти контактами із спеціалістами у комунікації, як доносити інформацію про Україну, як правильно боротися з пропагандою. Тому що, наприклад, ми по-різному дивимося навіть на методи боротьби проти показів пропагандистських фільмів. Хтось вважає, що необхідно виходити на мітинги з прапорами під ті приміщення, а хтось, що це може зашкодити і навпаки приверне ще більше уваги, а треба боротися законодавчими формами чи контрнаративами.

Також у нас немає юристів з міжнародного, європейського права, щоб могли чітко пояснити, яким чином ми маємо діяти на базі резолюцій ЄС про ту ж саму заборону фільмів, які в Італії не працюють.  

Нам бракує ресурсів. Надзвичайно виснажливо писати листи. Ти вранці встаєш, береш в руки телефон і першим ділом, що ти робиш, це контроль різних каналів, де можуть з'явитися якісь російські події. Як тільки десь щось знаходиш, одразу починаєш строчити листи, додаючи туди всі можливі і неможливі законодавчі норми, резолюції, додаючи моральне бачення. У багатьох випадках це працює, але росіяни все більше починають шукати однодумців, які не реагують на наші листи. Я вже не говорю про економічні ресурси, тому що кожен вигрібає сам, як може. Але є свідомі люди в Італії, які готові діяти.