Невідомий Шекспір: знайшли версію сонета, яка була загублена 400 років

У Бодлеанській бібліотеці Оксфордського університету доктор Лія Веронезе виявила унікальну знахідку – рідкісну рукописну копію 116 сонета Вільяма Шекспіра. Про це пише 24 Канал із посиланням на SciTechDaily.

Були й інші політично гострі твори

Цей варіант було приховано серед старовинної поетичної збірки XVII століття, що належала колекціонерові Еліасу Ешмолу – відомому роялісту та засновнику Ешмолівського музею.

Це лише другий відомий рукописний варіант цього сонета, і він значно відрізняється від знайомого нам. Текст вірша має додаткові рядки, зміни у вступі й завершенні, а також елементи, які свідчать про його адаптацію до музичного виконання.

Авторка відкриття зазначає, що сонет супроводжував інші політично гострі твори, включно із забороненими колядками та сатирою, що стосувалася подій початку 1640-х років – періоду Англійської громадянської війни.

Знайшли загублений сюжет / Фото University of Oxford

Цей варіант сонета був покладений на музику композитором Генрі Лоузом, однак у знайденому рукописі є лише текст – партитуру можна знайти в Нью-Йоркській публічній бібліотеці. Відмінність полягає не лише в мелодії: за словами дослідниці, текст розширено сімома рядками, а вступні слова відрізняються від класичного варіанту.

Замість знайомого:

Не пускайте мене до шлюбу істинних розумів

Визнай перешкоди; любов не є любов'ю

Що змінюється, коли знаходить зміну.

До:

Засліпленість і омана заволоділа всіма тими умами.

Хто під фальшивими іменами називає це любов'ю.

Котра змінюється, коли знаходить зміну.

Ці нововведення, ймовірно, мали на меті адаптувати текст до пісенного виконання. Водночас їх можна інтерпретувати як завуальований політичний меседж — заклик до вірності у період релігійного та політичного протистояння.

На думку дослідників, така адаптація свідчить не лише про творчу трансформацію сонета, а й про те, як тексти Шекспіра використовувалися у приватних музичних виступах, коли публічні перформанси були заборонені.

Професорка шекспірознавства Емма Сміт зауважує, що попри сучасну популярність цього сонета, у XVII столітті він майже не згадувався. І нове відкриття свідчить: Шекспір продовжує дивувати навіть крізь віки – не лише своїм стилем, а й політичними смислами, які вкладали в його твори нащадки.