Голос, який не змогли вбити: що відомо про розстріляного окупантами дитячого письменника Вакуленка, якого ховали двічі

Під час російської окупації Ізюмського району зникли безвісти сотні людей. Серед зниклих — письменник та поет Володимир Вакуленко. У березні 2022 року його відвели на допит — і з того часу про нього не було звісток. Протягом пів року його рідні не знали, чи він живий. Страшне підтвердилося: згодом знайшли останки чоловіка.

Володимир Вакуленко – український письменник, поет та дитячий автор, який став символом стійкості та трагедії в умовах російської окупації України. Його смерть вразила країну і викликала міжнародний резонанс.

Володимир Вакуленко — що про нього відомо

Народився 1 липня 1972 року в селі Капитолівка, неподалік Ізюму в Харківській області. Після школи навчався в Ізюмському СПТУ №24 за спеціальністю "кухар-кондитер". Працював на кухні, вантажником та ремонтником. З 1991 по 1992 рік проходив службу в армії, отримав інвалідність та був достроково комісований. Був розлучений. Батько двох синів — Владислава та Віталія.

Вакуленко, який змалку захоплювався письменством, почав друкуватися в різних українських виданнях з 2001 року. Він був автором понад 13 книг, у тому числі дитячих творів та поезії. Брав участь у різних літературних конкурсах, був відомий своїм громадянським активізмом та проукраїнською позицією. Був учасником Революції Гідності (поранений у Маріїнському парку 18 лютого 2014 року під час зіткнення з "тітушками"). Також активно підтримував українську армію та брав участь у волонтерському русі після 2014 року. Був учасником АТО.

Окупація та вбивство

Коли у березні росіяни увійшли до села Капитолівка, Володимир знав, що за ним прийдуть. У районі він був добре відомий — організовував патріотичні заходи, принципово розмовляв українською, допомагав територіальній обороні. За словами колишньої дружини Ірини Новицької, письменника хтось здав із місцевих. Востаннє він виходив на зв’язок 7 березня. Офіційно про викрадення письменника стало відомо 10 квітня — рівно три роки тому.

23 березня окупанти провели обшук у будинку письменника, вилучили книги, затримали Володимира та його неповнолітнього сина. Після кількох годин жорстокого побиття та допиту тривалістю близько трьох годин Вакуленка було відпущено, проте вже наступного дня військові повернулися — цього разу вони насильно вивезли чоловіка на авто з позначкою "Z". Згодом, за свідченням очевидців, росіяни наказали місцевим жителям поховати тіло письменника 12 травня 2022 року.

Після звільнення села письменниця Вікторія Амеліна разом із батьками поета знайшла його щоденник, який був заритий у саду біля вишні.

"23 березня 2022 року Володя, знаючи, що окупанти ще прийдуть за ним, закопав свої записи під вишнею і сказав батькові: "Коли наші прийдуть, віддаси". Наступного дня, 24 березня 2022 року, Володимира забрали", — сказала Амеліна. Щоденник Вакуленка зберігається у Харківському літературному музеї, він оцифрований.

Місце масового поховання

Після звільнення Ізюма від російської окупації ЗСУ у вересні 2022 року було виявлено місце масового поховання. Там виявили понад 400 тіл. Поховання здійснювала місцева ритуальна служба, яка вела облік загиблих. У цьому списку під номером 319 фігурували дані Вакуленка. Пізніше стало відомо, що на фото тіла №319, зробленому перед похованням, були документи на ім’я Володимира Вакуленка, а також видно татуювання — таке саме, як було у письменника. Вже наприкінці листопада його особу остаточно підтвердила ДНК-експертиза.

У тілі Вакуленка виявили два кулі від пістолета Макарова — свідчення холоднокровного розстрілу. У 2023 році слідству вдалося ідентифікувати двох бойовиків із так званої "ЛНР", які причетні до вбивства Вакуленка. У грудні 2024 року прокуратура оголосила третю підозру.

Перепоховання у Харкові

Володимира Вакуленка поховали вдруге, у закритій труні, 6 грудня 2022 року, у Харкові. Вшанувати пам’ять прийшли рідні, друзі. Прощалися з письменником у Свято-Дмитрівському храмі, а поховали на Другому міському цвинтарі. Труна Вакуленка була покрита українським прапором.

Нагадаємо, що нещодавно був день народження українського оперного співака Дмитра Гнатюка, ми показали його могилу. Він був одним із перших виконавців хітів XX століття — композицій "Черемшина", "Пісня про рушник", "Два кольори", гімну столиці "Київє мій".