96 загиблих, вибухівка у крилі та російський слід: як виглядало місце авіакатастрофи під Смоленськом

Сьогодні, 10 квітня, минають 15-ті роковини зі Смоленської трагедії, унаслідок якої загинув президент Польщі Лех Качинськийта інші високопосадовці. Вона стала однією з наймасштабніших авіакатастроф за участі перших осіб держави.

"Телеграф" розповість, що відомо про трагедію, скільки політиків загинуло та чим завершилось слідство.

Як відбулась Смоленська трагедія

Трагедія сталась 10 квітня 2010 року. Літак Ту-154М прямував із Варшави до Смоленська. Під час здійснення посадки літак опустився на дуже малу висоту, зачепив крилом дерево на висоті 4 метри і розбився на відстані 350—500 метрів від початку посадкової смуги. Екіпаж до останнього намагався врятувати пасажирів. Росіяни висували версію, що літак здійснював посадку під час сильного туману. Хоча, за іншою версією, тоді не було складних погодних умов, адже інші літаки успішно приземлилися.

Польська делегація прямувала у Смоленськ, аби відвідати Катинське кладовище, розташоване неподалік. Цей цвинтар вважається меморіальним комплексом жертвам тоталітарних репресій. У цьому місці радянські спецслужби розстріляли, зокрема 4421 поляка. Качинський мав виголосити промову на кладовищі під час траурних заходів.

Польща не мала доступу до матеріалів і доказів справи. Тож розслідуванням займалась "Росавіація". У країні-агресорці причиною трагедії називали "помилку пілота". Йшлося про те, що пілот не мав відповідної кваліфікації, аби приземлятися в умовах туману. Також він відмовився від пропозиції здійснити посадку в Мінську чи Вітебську.

Під Смоленськом загинув президент Польщі Лех Качинський, його дружина Марія, експрезидент Польщі у вигнанні Ришард Качоровський, голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, начальник Генерального штабу Війська Польського Францішек Гонгор та інші високопосадовці. Загалом трагедія забрала життя 96 людей.

Розслідування Смоленської трагедії

У 2011 році стало відомо, що Польща так і не отримала записи радарів аеродрому Смоленська і стенограми розмов пілотів із диспетчерами. Водночас у Росії казали, що відправили матеріали.

У 2015 році до влади прийшла партія "Право і справедливість" Ярослава Качинського, брата загиблого президента Польщі. Тоді розслідування поновили. У 2017 році у Польщі звинуватили у трагедії російських диспетчерів, які працювали на вежі "Смоленськ-Північний". Йшлося про те, що вони свідомо довели екіпаж літака до авіакатастрофи.

У 2020 році у комісії Сейму Польщі дійшли висновку, що на борту літака відбулися два вибухи. Один з них стався біля лівого крила, тоді як інший – у центральному відсіку. На уламках Ту-154М виявили сліди вибухівки – тротилу, гексогену та пентріту.

Після цього польська прокуратура назвала імена авіадиспетчерів, дотичних до трагедії під Смоленськом та намагалась заарештувати їх. Авіадиспетчерам повідомили про підозру у свідомому доведенні до катастрофи, що спричинило загибель людей.

У 2022 році у Польщі причиною авіакатастрофи назвали два вибухи на завершальному етапі польоту. Вони сталися близько за 100 метрів до місця, де літак врізався у дерево. До того ж на 190 елементах літака знайшли сліди вибухівки.

Також відомо, що капітальний ремонт Ту-154М здійснювали у Самарі на заводі "Авіакор". Тобто, росіяни мали змогу закласти вибухівку у ліве крило. Вибухом могли керувати за допомогою кодованої радіопередачі у потрібний час.

У квітні 2025 року Польща висунула звинувачення 43 російським судмедекспертам, що проводили розтин тіл жертв авіакатастрофи. У їхніх висновках знайшли чимало порушень, наприклад, замовчування серйозних тілесних ушкоджень членів екіпажу.

Раніше "Телеграф" розповідав про трагедію під Бучею, якасталась під час повномасштабного вторгнення росіян. Це злочин країни-окупантки в Україні.