/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fc53b7750f6428565cb2331db2f3f5d84.jpg)
День на найменш вивченій планеті Сонячної системи довший, ніж думали астрономи
У той час, як вчені мають багато інформації про такі планети, як Венера, Марс, Юпітер і Сатурн, планети Меркурій, Нептун і Уран залишаються найменш вивченими світами Сонячної системи. Уран єдиний раз в історії бачив з близької відстані космічний апарат "Вояджер-2", і через те, що ця планета розташована далеко від нас (у середньому 2,8 млрд км), її вивчення залишається складним. Тепер же астрономи за допомогою космічного телескопа Хаббл визначили скільки насправді триває доба на Урані.
Дослідження опубліковано в журналі Nature Astronomy, пише Space.
Сьома планета від Сонця, Уран, залишається одним із найзагадковіших світів Сонячної системи, вісь якого розташована практично в площині його орбіти, якою планета обертається навколо нашої зірки. Тобто на відміну від інших планет Уран здається "лежить на боці". У цього крижаного гіганта є ще багато особливостей, які поки що складно пояснити, але тепер астрономи змогли уточнити швидкість обертання планети навколо своєї осі і таким чином отримати дані про те, скільки насправді триває доба на цій планеті.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Першим і поки що єдиним космічним апаратом, який спостерігав за Ураном з близької відстані, є "Вояджер-2", який пролетів повз крижаний величезний світ (він приблизно в 4 рази більший за Землю) майже 40 років тому. Завдяки отриманим даним астрономи визначили, що Уран здійснює повний оберт навколо своєї осі за 17 годин 14 хвилин і 24 секунди. Тобто саме така тривалість доби на Урані, як вважали вчені. Ця оцінка ґрунтувалася на радіосигналах, які випромінюють полярні сяйва планети, і прямих вимірах магнітного поля. Ця цифра стала основою для розрахунку координат загадкової планети та картування її поверхні.
Автори дослідження створили новий метод оцінки обертання Урана навколо своєї осі за допомогою спостережень за рухами полярних сяйв планети. Вони створюються завдяки взаємодії сонячних частинок із магнітним полем Урана. Для дослідження планети астрономи використовували дані космічного телескопа Габбл, які він збирав з 2011 по 2022 рік.
У результаті астрономи з'ясували, що швидкість обертання Урана навколо своєї осі насправді становить 17 годин 14 хвилин і 52 секунди, а це на 28 секунд більше, ніж показала минула оцінка.
За словами вчених, первісна оцінка, що ґрунтується на даних апарату "Вояджер-2", мала невизначеності, які призвели до помилки в 180 градусів у довготі Урану, внаслідок чого спостереження за орієнтацією магнітних полюсів планети стали неможливими. Відповідно системи координат, засновані на застарілому періоді обертання, стали неточними.
Учені за допомогою космічного телескопа Габбл протягом 10 років відстежували рух полярних сяйв на Урані і змогли точно визначити положення магнітних полюсів планети, що допомогло точніше визначити період обертання крижаного світу навколо своєї осі.
На відміну від полярних сяйв на Землі, Юпітері та Сатурні, ці атмосферні явища полярні на Урані поводяться унікальним і непередбачуваним чином. Це пов'язано з сильно нахиленим магнітним полем планети, яке значно зміщене щодо її осі обертання.
За словами астрономів, новий метод можна використовувати для визначення швидкості обертання навколо своєї осі будь-якого об'єкта з магнітним полем і полярними сяйвами не тільки в Сонячній системі, але й планет за її межами.
Оновлена оцінка періоду обертання Урану навколо своєї осі надала надійнішу систему координат для крижаного гіганта, яка, як очікують, залишиться точною протягом десятиліть, доки майбутні місії не нададуть ще точніші дані, кажуть астрономи.
Як уже писав Фокус, індійський експериментальний модуль впав з космосу на Землю. Це сталося всього через кілька місяців після запуску на орбіту, але, як заявили індійські космічні чиновники, це сталося не через збій у роботі модуля.
Також Фокус писав про те, що астрономи знайшли причину дивної вулканічної активності на Венері.

