Зростання економіки України виявилось гіршим, ніж прогнозувалось

Зростання економіки України 2024 року сповільнилось до 2,9% (проти 5,3% у 2023 році).

Про це, як заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram, свідчать дані Державної служби статистики. 

Він зазначив, що у фактичних цінах ВВП склав 7658,7 млрд грн.

«Підсумкове зростання виявилось помітно меншим за очікування: у січні НБУ оцінював зростання у 3,4%, Міністерство економіки — у 3,6%. Сповільнення темпів росту ВВП обумовлюється гіршими результатами IV кварталу минулого року, в якому уперше з І кварталу 2023 року було зафіксовано падіння економіки на 0,1% (рік до року)», — пояснив парламентар. 

І додав, що у підсумку по року базові сектори економіки показали різноспрямовану динаміку (рік до року):

• сільське господарство — падіння на 7,3% (через гірший врожай);
• промисловість: добувна (+3,6%), переробна (+6%);
• енергетика — падіння на 2,7%;
• будівництво — зростання на 16,2%;
• торгівля — падіння на 4,1%;
• транспорт — зростання на 11,4%;
• сфера послуг показала зростання — найбільше фінансова та страхова діяльність (+27,4%).

«Українська економіка сповільнюється з II кварталу минулого року. Причини: більш висока база порівняння для відновлення та виснаження через повномасштабну війну (обстріли інфраструктури, дефіцит е/е, структурні проблеми на ринку праці та інші безпекові чинники, що негативно впливають на виробничу діяльність і ділові очікування)», — додав Данило Гетманцев.

У 2025 році, як зазначив нардеп, очікується подальше сповільнення темпів зростання до 2,7% за прогнозом Мінекономіки. За оцінками МВФ, окрім безпекових ризиків та згаданих структурних проблем, уповільнення додатково відображатиме вплив зменшення експорту сталі та збільшення імпорту коксівного вугілля внаслідок припинення роботи шахти в Покровську, а також потребу в збільшенні імпорту природного газу через обстріли газової інфраструктури.

«Вважаю, що робота економічного блоку уряду насамперед у частині залучення інвестицій, стимулювання зайнятості, внутрішнього виробництва та експорту як драйверів економічного зростання потребує посилення. Не менш важливим залишається детінізація економіки та раціоналізація публічних видатків. Інакше на тлі більшої невизначеності із зовнішньою допомогою та значних безпекових ризиків, які довго залишатимуться на порядку денному, ми ризикуємо отримати ще більш слабке відновлення. Це консервуватиме структурні проблеми, які загострились через війну (втрата капіталу та робочої сили)», — підсумував Данило Гетманцев.