ЗНО все ж таки не буде? У Раді зробили важливу заяву щодо іспитів після 9 класу

Інформація про те, що в Україні хочуть запровадити ЗНО для учнів 9 класів не правдива. Слова заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Колебошина були вирвані з контексту та перекручені.

Про це "Телеграфу" розповів сам посадовець. За його словами, більшість медіа та ЗМІ перекрутили контекст його фрази, що викликало хвилю хейту.

"Я хочу повідомити, що це неправда. Я такого не заявляв. Ніхто не збирається вводити ЗНО після 9 класу, тим більше під час воєнного стану. Зараз ми проводимо тільки НМТ для тих учнів, які хочуть вступати до вишів. Проте, це все викликає хвилю хейту", — каже Колебошин.

Він наголошує, що в інтерв'ю порталу "Нова українська школа" (НУШ) щодо нового законопроєкту нардеп відповів на питання кореспондента. Журналіста цікавило, як саме, на думку Колебошина, має відбуватись перехід дев'ятикласників до ліцеїв. Він наголосив, що було б добре повернути ДПА, яке скасували на час пандемії COVID-19 та війни, але у форматі ЗНО. Адже цей формат допомагає максимально прозоро оцінити знання учнів.

Фактично Колебошин казав про державну підсумкову атестацію, як фінальний іспит після 9 класу, а не про ЗНО. Ба більше такі кардинальні зміни ні Верховна Рада України, ні Міносвіти не будуть вводити під час війни.

"Мою фразу про ЗНО та ДПА вирвали з контексту, і це стало темою обговорення. Взагалі я вже й забув про цю фразу, але зачепили саме її, і все це почалося", — додав нардеп.

Зауважимо, що на порталі НУШ слова Колебошина про ЗНО представлені наступним чином: "Це моя точка зору як освітянина – і вона безвідносна до цього законопроєкту – було б класно, якби ми зробили ЗНО на виході з 9 класу. Це і для дитини дуже допоміжний інструмент для того, щоб визначатися з майбутнім. І для держави дуже сильний інструмент, який показує, яка ситуація насправді".