Тест-драйв нового Toyota Land Cruiser Prado J250 2.4 Turbo. Зухвало, але не грубо
Прохідність, запас міцності та безвідмовність. Це про них, про рамні позашляховики. І так, тут Land Cruiser Prado в усіх поколіннях є взірцем. Чи буде таким Prado 250? Адже багато чого в ньому змінилось. Як знати. Перевіримо на тесті.
Prado ніколи не був красунчиком. Але тут ключове слово – був. Бо новий Prado, який отримав індекс J250, виглядає гарненько. Він мені видається чудовим взірцем харизматичного позашляховика. Вертикальна передня частина, масивний передній бампер, кутасті колісні арки в яких 20-дюймові диски з чималими шинами 265/60 R20 аж ніяк не виглядають масивними.
Я думаю секрет нового Prado в його пропорційності. Здалеку, коли дивишся на нього, то здається що це черговий міський кросовер, який хоче виглядати солідним. Та варто підійти до машини ближче, щоб відчути що це дійсно кремезний позашляховик. Висота 1,93 метра, ширина 1,98 метра, довжина майже 5 метрів.
Мені подобається, що новий Prado має таку виразну прямокутну форму, що робить його не тільки харизматичним, але і дуже зручним при маневруванні. Не дивлячись на те, що габарити в нього доволі значні маневрування не потребує багато зусиль, тому, що машина дійсно дуже зрозуміла за своїми розмірами.
Коли надивишся на дизайн здалеку і підходиш ближче, то помічаєш що красива решітка радіатора має великі комірки, в які легко залетять камінці та можуть пошкодити радіатор. То ж після покупки раджу зробити невеликий тюнінг – встановити мілку захисну сітку позаду основної.
Салон Prado 250
Такі авто часто купують не тільки з практичних міркувань, але і як статус. То ж повага має значення. І коли сидиш в салоні нового Прадо, то відчуваєш що люди які його створювали тебе поважають. Салон одночасно модерний і зручний. Тобто в машині є дуже розумний і логічний баланс між сучасним мультимедіа та класичними кнопками. Величезна цифрова панель приладів, а також 12,3-дюймовий екран, розташований на центральній консолі дуже інформативні.
На екрані мультимедіа виводяться маса інформації про клімат, музику та навіть позашляхові режими. І при цьому є нормальні фізичні кнопки для вмикання підігріву та вентиляції сидінь, керування клімат-контролем. Зручно організовано перемикання режимів руху та позашляхових режимів.
Цікава штука, що компонування кнопок на центральній консолі натякає, що машина розроблялась як японська, «праворука». Це помітно, в першу чергу, за тим, що кнопка вмикання підігріву керма знаходиться не з лівого боку, біля кнопок вмикання підігріву і вентиляції сидінь водія, а з правого. Адже в Японії саме там водійський бік.
Взагалі салон сподобався майже усім. Тут багато місця, логічне компонування всього. Крісла зручні. Єдине що – не так вже легко сідати та виходити. Адже підлога доволі висока. І питання не стільки в кліренсі 21,5 см, скільки в рамній конструкції. Адже підлога салону знаходиться аж поверх рами, а це додаткові сантиметри над землею.
Мабуть, єдиним, що не дотягло до моїх особистих очікувань, це якість звучання аудіосистеми. Вона від знаного бренду JBL, має 14 динаміків та сабвуфер. Але звучить простенько. Проте, тут діло смаку.
Оглядовість хороша, в тому числі завдяки електронному салонному дзеркалу заднього огляду. Це насправді не дзеркало, а екран, на який виводиться зображення з камери.
Зручно, що камера знаходиться під заднім склом в зоні роботи склоочисника. Так що, навіть під час дощу, камера залишається чистою і зображення чітке. Якщо ви не любитель електроніки і віддаєте перевагу звичайному дзеркалу, то екран можна вимкнути і воно перетвориться на звичайне. Правда, сильно тоноване.
Щодо другого ряду, то тут просторо. Хоча їздити втрьох не так вже й зручно. Центральному пасажиру буде заважати широкий трансмісійний тунель та блок керування кліматом для другого ряду. Стосовно кліматичного комфорту на задніх сидіннях, то тут є додаткові дефлектори. Також є можливість увімкнути не тільки підігрів задніх сидінь, але і вентиляцію. До того ж вона 3-ступенева. Таке не часто зустрінеш. А от самі задні сидіння простенькі. Пласкі та без підтримки. Але при цьому регулюється нахил спинки від практичної вертикального до напівлежачого.
Зважаючи на те, що Prado – це не тільки велика і не дешева, але при цьому ще й досить утилітарна машина, в мене виникло питання. Коли потрібно було перевезти довгомір, то виявилось, що за відкидним підлокітником заднього ряду нема люка. Щоб провезти вудки для рибалки доведеться складати одне з задніх сидінь. Хоча сам багажник традиційно здоровецький. Обʼєм від 742 до 2000 л. Поріг завантаження високий, знову ж таки, через рамну конструкцію. Зручно, що збереглась функція підйомного заднього скла для полегшеного завантаження дрібного багажу.
Повний привод та можливості Land Cruiser Prado 250
Прохідності новому Прадо не займати. Кліренс 215 мм, міцна рама та понад 40 років досвіду дозволили зберегти в новій машині всю потугу справжнього позашляховика. Постійний повний привід з міжосьовим диференціалом torsen та блокування міжосьового та заднього міжколісного диференціалів.
А якщо мало, то можна ще й розімкнути стабілізатор поперечної стабільності. Завдяки цьому збільшується хід підвіски. Ну і не забуваємо про наявність понижаючого ряду передач. Та будем дивитись правді в очі. Навряд власник машини за 3 000 000 грн заїде аж в такі хащі, щоб вибрати весь цей потенціал.
На лівій частині центральної консолі є масивне коліщатко «Mode select», а поруч три кнопки: Drive mode, MTS та DAC Crowl. Обираєш кнопку, крутиш перемикач, щоб змінити режим. Не якесь дурне меню і підменю в тачскріні. Швидкі та зрозумілі.
Цікавий нюанс, на який варто звернути увагу при виборі Прадо. Рамні позашляховики часто купують для того, аби тягати важкі причепи з водним мотоциклом, квадроциклом, кемпером чи навіть причіп з конем. І тут є нюанс. Виявляється що бензиновий Prado може тягнути причіп з гальмами масою до 2500 кг, тоді як дизельна версія в змозі тягти аж 3500 кг. Майте на увазі.
Двигун та динаміка Prado 250
Стосовно двигуна, то зараз під капотом топової версії не чотирьох літровий атмосферний двигун (1GR-FE), як це було раніше в Prado, а новий 2,4-літровий турбований двигун з безпосереднім впорскуванням бензину (T24A-FTS). Цікаво, що за характеристиками потужності новий мотор такий же (282 к.с.), а за крутним моментом (430 Нм проти 387 Нм) крутіше за старий атмосферник, але коли їздиш по місту на початкових стадіях руху не вистачає того безумовного запасу тяги прямо з холостих. Все ж, турбованому мотору треба роздутись хоча б до 1500 обертів, щоб вийти ближче до піку моменту. Та коли звикаєш до темпераменту нового мотору, то машина відчувається як доволі прудка.
Безумовна перевага нового двигуна – це його економічність. В парі з автоматичною коробкою передач витрати Prado в мене при їзді за містом з невеликою швидкістю до 120 км/год витрати склали в районі 11,5 л/100 км. А по місту в будні, а це означає що їжу по доволі відчутному трафіку із заторами, витрати склали близько 13,5-13,8 л/100 км.
І тут саме час згадати про підвіску. Саме вона змінилась кардинально. Ні, мова не про конструктив. Тут на передніх колесах незалежна підвіска, а позаду суцільний міст. Мова про налаштування. Раніше Prado був дуже мʼяким, а кузов розхитувався в поворотах. В новому авто такого нема. Ба більше, коли їдеш по нерівному асфальту то чітко відчуваєш недоліки покриття. Але й в поведінці машина стала значно слухнянішою, без розгойдування кузова і стабільніша на трасі.
Приємна робота систем допомоги водію. Наприклад в місті, коли Прадо бачить, що ти швидко наближаєшся до авто попереду, він не чекає до останнього, щоб потім істерично кричати і гальмувати в підлогу. Система самостійно скидає швидкість, потрохи пригальмовуючи, щоб залишити ситуацію безпечною.
Варіанти та ціна Prado 250
Після тижня з новим Prado 250 було жаль розлучатись з таким автомобілем. Нове покоління дійсно приємне і не розчарує прихильників. Хоча ціна і немала.
Давайте коротко розберемось які Prado бувають та скільки коштують. Найдешевший в лінійці Prado в комплектації Elegance. Така версія доступна тільки для турбодизельної модифікації (2.8 л/205 к.с.). Її вартість стартує з 2 434 100 грн. Багатша комплектація Prestige з таким же турбодизелем обійдеться 2 666 400 грн. Така ж комплектація з бензиновим агрегатом коштує дешевше – 2 506 820 грн. А топова комплектація Premium коштує 2 969 400 грн в турбодизельній версії. А наша тестова машина з бензиновим двигуном у виконанні Premium коштує 2 809 820 грн.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F103%2F8c55690690b598c8b7c4c7a4398cc507.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F103%2F0f0808ec0daefeca32ba49dfa0644d56.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F103%2F9d51948208a05513c818697aa830f990.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F103%2F0b18a456d7cfd5e93cf89133abb98b51.jpg)

