Контрабанда шроту та олії на 100 мільйонів: термінал «Мостиська Драй Порт» у центрі гучного розслідування БЕБ

Через термінал ТОВ «Мостиська Драй Порт» у Львівській області здійснюється контрабанда шроту та олії – про це свідчать результати обшуків БЕБ.

Це стало відомо з кримінальної справи за ч.

3 ст.

212, ч.

1,2 ст.

366 КК.

Розслідування привело детективів до залізничної станції «Мостиська», де працює ТОВ «Мостиська Драй Порт» — логістичний комплекс із зерновим і контейнерним терміналом у селі Мостиська Другі Львівської області.

За версією слідства, тут відбувалася перевалка продукції, придбаної за готівку без належного обліку, з подальшим її експортом за межі України.

У листопаді 2024 року на території терміналу був проведений обшук.

У контейнерах виявили 883,67 тонни шроту соняшника та 1613 тонн соняшникової олії, частина з яких не була задекларована в документах, наданих представниками компанії.

Ці товари стали речовими доказами у справі, а їхнє походження та законність операцій із ними викликали серйозні запитання.

Слідство встановило, що організатори схеми постійно змінювали реквізити підконтрольних фірм, щоб уникнути відповідальності.

Продукцію купували за готівку у реальних виробників, але без офіційного оформлення в податковому та бухгалтерському обліках.

Далі її перевозили на термінал «Мостиська Драй Порт», звідки вона мала вирушити за кордон — зокрема, до Італії та Іспанії — через компанії-нерезиденти, такі як польська Bernardgroup Sp.

z o.

Один із прикладів: соняшникову олію в контейнері EXFU8799146 було відвантажено від ТОВ «Вік Сан Оіл» і ФОП з Дніпропетровської області, але в податкових звітах ці операції не відображено.

Аналогічно, шрот соняшника прибув із Вишневого від ТОВ «Ньюніт» на адресу ТОВ «Мостиська Драй Порт», але ланцюг постачання залишався непрозорим.

Ще один учасник схеми — ТОВ «Топ Експорт» — подавало до митниці декларації з неправдивими даними про товар, а після звернень БЕБ відкликало їх, намагаючись замести сліди.

Компанія Bernardgroup заявила права на олію, стверджуючи, що придбала її у ТОВ «Санта Марія Корп» і ТОВ «Вік Сан Оіл».

Але аналіз показав, що «Санта Марія Корп» не закуповувала сировину для виробництва олії й не реєструвала податкових накладних на її продаж.

А «Вік Сан Оіл» видала накладну на 234,88 тонни олії вартістю 11,7 млн грн лише 3 грудня 2024 року — через 19 днів після обшуку, що виглядає як спроба легалізувати вже вилучений товар.

Ще одним фігурантом справи є ТОВ «Флагман Сід», яке претендувало на шрот соняшника.

Але ДПС визнала цю компанію ризиковою 6 листопада 2024 року через відсутність умов для виробництва чи реалізації такої кількості продукції.

У її звітності немає даних про закупівлю шроту, а постачальником у деклараціях значиться ТОВ «Виляр Опт», яке також перебуває під слідством.

Схема легалізації була простою, але цинічною: продукцію купували за готівку, оформляли фіктивні контракти з нерезидентами, а потім вивозили за кордон, уникаючи сплати податків.

Bernardgroup, наприклад, не має представництв в Україні й не зареєстрована в податкових органах, що робить її діяльність на території країни незаконною.

Тим часом ТОВ «Мостиська Драй Порт» не надало документів про оплату послуг із перевалки чи зберігання, що лише посилило підозри.

У суді адвокат Bernardgroup намагалася оскаржити клопотання, стверджуючи, що компанія легально придбала олію й уклала договір транспортної експедиції з італійською «Кортімед С.

Вона також зазначила, що частина контейнерів уже відсутня на терміналі або стоїть порожньою.

Представник «Флагман Сід» узагалі не з’явився, хоча був повідомлений.

Суддя частково задовольнив клопотання: арешт накладено лише на шрот і олію, але не на контейнери, оскільки їхні власники не причетні до злочину.