/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F884ccf71a425d348f1e8b23191e0a28c.jpg)
Перша будівля була зовсім не така: який вигляд раніше мав залізничний вокзал у Львові
Вокзал залишається однією з визначних пам’яток Львова
Львівський залізничний вокзал – це не лише важливий транспортний вузол, але й знаковий архітектурний об’єкт міста, який відіграє ключову роль у розвитку інфраструктури та економіки регіону. Його історія тісно пов’язана з розвитком залізничного сполучення в Галичині та перетворенням Львова на важливий європейський транспортний центр.
Раніше ми вже розповідали про історію будівництва залізничного вокзалу у Харкові, тепер прийшла черга познайомитися з не менш захопливою історією головного залізничного вокзалу у Львові – одного з найстаріших і найвеличніших вокзалів України.
Початок історії Львівського залізничного вокзалу датується 1841 роком, коли австрійський уряд затвердив "Програму у справах залізниці". Однією з головних цілей було прокладення залізничної лінії між Віднем і Львовом, а згодом і подальше розширення залізничної мережі на території Галичини.
Будівництво вокзалу відбувалося на заболоченому узгір’ї, що ускладнювало процес. Проте вже 4 листопада 1861 року було відкрито Головний залізничний вокзал Львова, одночасно з відкриттям руху по лінії "Перемишль-Львів". Перший потяг, названий "Ярослав", прибув до Львова з Перемишля зі швидкістю близько 25 км/год. Ця подія стала знаковою для регіону, адже Галичина отримала пряме залізничне сполучення з Європою.
Згодом залізничне сполучення розширилося: з 1869 року почали курсувати потяги до Бродів, а з 1881 року – до Тернополя та Підволочиська.
Початкова будівля вокзалу мала компактні розміри. Там облаштували зали очікування, ресторан, кав’ярню, контори технічних служб, поліцейський пункт, а робочий колектив складав лише 38 осіб.
Наприкінці XIX століття залізниця перейшла у власність держави, що дозволило залучити нові інвестиції та покращити інфраструктуру. Через збільшення пасажиропотоку виникла необхідність будівництва нового вокзалу. Проєкт нової будівлі у 1898 році розробив львівський архітектор Владислав Садловський. Будівництво розпочалося у 1902 році, а 26 березня 1904 року новий вокзал було урочисто відкрито. Він вважався одним із найсучасніших у Європі.
Під час Першої світової війни у 1915 році будівлю вокзалу підпалили московські війська. Пізніше, під час українсько-польської війни, вокзал знову постраждав від пожежі.
Відновленням споруди зайнялася польська влада, проте Друга світова війна завдала нових руйнувань. Повне відновлення будівлі завершилося лише у 1957 році.
До сторіччя вокзалу у 2003 році була проведена масштабна реставрація будівлі. Також було оновлено Двірцеву площу, облаштовано сучасні транспортні зупинки, трамвайну лінію та громадський простір.
