Найбільша планета Сонячної системи дивним чином змінює свій хімічних склад

Дослідження опубліковано в журналі Science Advances, пише Space.

Астрономи за допомогою наземних телескопів виявили величезний шторм на Юпітері, який виник на схід від знаменитої Великої червоної плями. Потім цей шторм спостерігали космічний апарат "Юнона", який обертається навколо Юпітера, а також космічний телескоп Габбл.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Використовуючи дані спостережень, астрономи створили моделювання процесів в атмосфері Юпітера і виявили, що потужний шторм перемішав атмосферу планети на десятки кілометрів нижче навіть від хмар, що висять найнижче.

Висоту в атмосфері Юпітера виміряти складно, тому що у планети немає поверхні у звичайному сенсі, тому вчені покладаються замість цього на тиск. У середній стратосфері Юпітера є рівень, на якому атмосферний тиск приблизно такий самий, як на рівні моря на Землі. За допомогою цього рівня можна визначати глибину атмосфери Юпітера. Щільні, важкі хмари водяної пари, де починаються величезні шторми на планеті, розташовані приблизно на 132 кілометри нижче від цього рівня, де тиск приблизно в 10 разів вищий, ніж на рівні моря на Землі.

Дані спостережень показали, що найнижчі хмари, які були присутні під час шторму, перебували на кілька кілометрів нижче навіть цього рівня. Таким чином, унаслідок шторму атмосфера Юпітера була перемішана глибоко під хмарами.

Отримані знімки показали потужний висхідний потік поблизу центру шторму, який викачує аміак із глибин атмосфери Юпітера і переміщує його вгору до вершин штормових хмар. Дані спостережень засвідчили, що висхідний потік витягнув більшу частину аміаку з ділянки атмосфери Юпітера, що простягається вниз щонайменше на десятки кілометрів нижче основи штормових хмар.

Навколо яскравої плями висхідного потоку обернулися темніші плями, де низхідні потоки несли в'язку суміш аміаку і води назад у глибини Юпітера. І що дивно, аміак занурювався набагато глибше в атмосферу, ніж очікували вчені.

За словами астрономів, аміак перемістився на глибину, де тиск в атмосфері Юпітера приблизно в 30 разів вищий, ніж на рівні моря на Землі. Це означає, що шторм, найімовірніше, скидав донизу великі, слизькі кашоподібні кулі з суміші води й аміаку.

Аміак залишається рідким за набагато нижчих температур, ніж вода, що означає, що краплі рідкого аміаку можуть змішуватися з крижаними кристалами води в штормових хмарах Юпітера. Отримана суміш являє собою кашоподібні кулі, досить тверді, щоб триматися разом, але більш в'язкі, ніж град і більше схожі на мокрий сніг. Такі кулі, що випадають у вигляді дощу зі шторму, можуть падати набагато швидше, ніж краплі дощу, тому вони пролітають набагато далі, перш ніж можуть випаруватися.

У результаті глибоко в атмосфері Юпітера є ділянки аміаку, які випали у вигляді кашоподібних куль зі штормів, що вирують у десятках кілометрів вище. Цей аміак, як кажуть учені, залишається в глибинах атмосфери доки наступний великий шторм не підніме його нагору.

Як уже писав Фокус, астрономи побачили, як масивний пожирач матерії викидає щось у космос. Астрономи змогли стати свідками того, як надмасивна чорна діра в далекій галактиці не тільки поглинає матерію, а й викидає частину своєї їжі в міжзоряний простір.