У Португалії – масові обшуки у рамках розслідування корупції

Португальська поліція в четвер, 3 квітня, провела обшуки в офісах кількох державних установ у рамках розслідування корупції, пов'язаної з придбанням послуг у сфері інформаційних технологій, в тому числі в Банку Португалії, який підтвердив проведення обшуків.

У заяві поліції йдеться, що вони проводять 75 обшуків у Лісабоні, Порту і Бразі в будинках, бухгалтерських фірмах, штаб-квартирах компаній і державних установах, спрямованих на співробітників, а не на державних службовців.

Банк Португалії підтвердив у своїй заяві, що він був однією з установ, в яких проводилися обшуки, і що він повністю співпрацює зі слідством.

Поліція заявила, що обшуки пов'язані з контрактами на надання ІТ-послуг кількома державними установами та приватною компанією у 2017–2025 роках через підозри в активній і пасивній корупції, підробці документів, шахрайстві, зловживанні впливом та інших злочинах.

Правоохоронці стверджують, що об'єктом розслідування стала "група осіб, які спільними зусиллями та умисно зашкодили десяткам державних та приватних процедур укладання контрактів на загальну суму не менше ніж 17 млн євро".

"Ці обшуки мали на меті зібрати інформацію, пов'язану зі співробітниками цих служб, і не були спрямовані на осіб, які приймають політичні рішення", – додали у поліції.

У січні бельгійська влада висунула звинувачення ще трьом людям у зв'язку зі скандалом з хабарництвом у Європарламенті, який отримав назву "Катаргейт" через роль цієї близькосхідної держави.

Скандал з "Катаргейтом" вибухнув у грудні 2022 року, коли під час поліцейських обшуків у Брюсселі було виявлено 1,5 мільйона євро готівкою в будинках депутатки Європарламенту від Греції Єви Кайлі та колишнього італійського євродепутата П'єра Антоніо Панцері.

Вони належать до групи законодавців і політичних діячів, яких відтоді звинувачують в отриманні хабарів за просування інтересів Катару і Марокко.

Кайлі, яка була віцепрезиденткою Європарламенту, після річного арешту вирішила не брати участі в євровиборах.

Правда" детально розповідала про "Катаргейт" у статті: Сумки з грошима за "добре слово" про Катар: історія топхабарництва у Європарламенті.