У надрах планети знайдено червоточину: вчені виявили, що в одній точці земна кора протікає

Про це пише Science Alert.

Результати сейсмічного моніторингу показують, що краплі розплавленої породи об'єднуються у верхній мантії Землі, в кінцевому підсумку набираючи достатньо маси, щоб занурюватися глибше. Цей процес неймовірно повільний і вказує на витончення літосфери, що лежить в основі регіону.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Утім, учені зазначають, що людям нема про що турбуватися: нещодавно також було виявлено, що капання літосфери відбувається і в інших частинах земної кулі. Водночас відкриття вчених відкриває нове вікно в унікальні геологічні процеси доісторичної Землі.

За словами співавтора дослідження, геофізика Торстена Беккера з Техаського університету в Остіні, такого роду відкриття неймовірно важливі для розуміння того, як Земля на початку часів розвивалася протягом тривалого часу. Це також допомагає вченим зрозуміти, як формуються, руйнуються і переробляються континенти.

Тип літосфери тут — кратон — особливо велика, стабільна ділянка земної кори, яка існує відносно незмінною протягом дуже довгого періоду. Ці ділянки земної кори настільки стабільні, що змусило вчених вважати, що вони є ядрами, навколо яких формуються континенти. Сьогодні відомо близько 35 кратонів, що ховаються в надрах Землі.

Відомо, що літосферне капання відбувається, коли нижня частина кам'янистої земної кори нагрівається до певної температури. У міру плавлення породи починає формуватися крапля, яка зрештою стає досить важкою, щоб відірватися і зануритися в надра Землі.

У деяких випадках, наприклад, в Андах і Анатолійському плато Туреччини, цей процес може створювати "зморшки" на поверхні планети. Однак у новому дослідженні, проведеному командою під керівництвом сейсмолога Цзюньлінь Хуа з Китайського університету науки й технологій, вчені використовували сейсмічні дані для реконструкції активності в нижньому боці земної кори.

Дослідники використовували комп'ютерну модель, що складається з томографічної карти земної кори на основі сейсмічних даних. Зазначається, що карта трохи нагадує рентгенівський знімок земної кори та показує її найтонші та найтовстіші частини, а також те, як змінюється її щільність.

Результати дослідження показують, що кратон, який знаходиться під більшою частиною північноамериканського континенту, стоншується, а ймовірною причиною називають літосферне капання. Ще цікавішою є причина цього процесу: приблизно за 600 кілометрів від кратона давня тектонічна плита Фараллон ковзає під Північноамериканську тектонічну плиту, процес, відомий як субдукція.

Вчені виявили, що цей процес розвивається вже сотні мільйонів років. Сьогодні плита Фараллон була вже майже повністю субдукована і тепер перебуває в нижній мантії Землі, під Північноамериканською плитою. Сейсмічні дані показують, що її присутність перенаправляє великомасштабні мантійні потоки, які зсувають дно кратона, послаблюючи його.

Передбачається, що процес капання в майбутньому може бути посилений попереднім ослабленням літосфери. Дослідники виявили, що хоча центр знаходиться під Середнім Заходом, наслідки широко поширені по всьому кратону. Але це процес, який має часові масштаби від мільйонів до мільярдів років, і навряд чи вплине на будь-кого, хто живе на північноамериканському континенті протягом багатьох поколінь.

Раніше Фокус писав про те, що навіть найстабільніша частина Землі врешті-решт зникає: чому так відбувається.