"Саджала сина у візочок і ходила пропонувати сумки в магазини на реалізацію"

На виготовлення одного замовлення йде два-чотири дніЗ дитинства мріяла бути дизайнером, але після школи вступила на кафедру хімії педуніверситету. Коли була в декретній відпустці зі старшим сином, зрозуміла, що хочу йти за мрією. Для мене завжди було проблемою знайти для себе сумку. Як і кожній жінці, хочеться, щоб такої не було ні в кого. Стартовим капіталом були 100 євро і бажання створювати ексклюзивні речі. Чоловік підтримав.Коли я тільки починала, мене ніхто не знав. Робіт було багато, а замовлень не дуже. Грошей не було, тому я саджала синочка у візочок, брала свої сумки й ходила пропонувати їх у магазини на реалізацію. Потім були ярмарки, виставки, базари, продаж просто неба. Мала велике бажання створювати щось прекрасне, тому працювала ще більше. Вірила: в мене все вийде.Мої перші роботи відрізняються від того, що створюю нині. Ціную цей непростий шлях, бо саме він зробив мене майстром, яким я є сьогодні.Протягом дев'яти років створюю плетені гачком сумки з атласних стрічок. У світі мало майстрів працює з цим матеріалом. А для мене він ідеальний у роботі. Сумки добре носяться, тримають форму, мають величезну палітру кольорів. Унікальність іще в тому, що використовую простоту форм, естетичний дизайн та високоякісні матеріали, приділяю багато уваги кожній деталі, тому вироби в мене функціональні та довговічні. Люблю експериментувати з кольорами та дизайном.Також в асортимент додалися сумки із джгута, рафії та поліефірного шнура. Ці матеріали не тільки довговічні та зручні, але й натуральні.На виготовлення одного замовлення йде два-чотири дні залежно від розміру та складності моделі. Мій найпродуктивніший час – це ранок: прокидаюся о 5-й, заварюю каву й у спокої починаю працювати. Діти ще сплять, ніхто не відвертає увагу.Серед моїх замовників люди різних професій – лікарі, вчителі, моделі, політичні діячі, телеведучі, юристи. Нещодавно жінка попросила виготовити дві сумки. Коли записувала деталі, звернула увагу на прі­звище та ім'я, зайшла на її сторінку в соціальній мережі, а то відома українська телеведуча. З дитинства пам'ятаю її у випусках новин. Отримала від неї теплий відгук.Мої сумки є в 45 країнах світу. Найбільше в Польщі, Канаді, США, Великій Британії, Чехії, Італії, Франції, Німеччині та Швейцарії. Вартість стартує від 1300 гривень. Якщо хочеш отримати гарну річ, що буде довго тішити замовника, то потрібно обирати якісні матеріали. А вони коштують недешево, а ще весь час ростуть у ціні.Мої сумки не люблять пилу, їх слід зберігати в пакеті чи коробці, уникати дощу та снігу. Не бажано прати в машинці, навіть на делікатному режимі. Бо вироби втратять форму й колір. Перуть вручну в теплій воді, використовують легкий мильний розчин або дитячий порошок. Для свіжого аромату під час полоскання у воду можна додати крапельку ефірної олії. Щодо виробів із рафії, то їх краще чистити м'якою губкою.Не женуся за модою, бо вона, судячи з останніх фешнпоказів, нині рухається трішки не туди. Легко придумати й виготовити сумку, яка вразить усіх, але не красою і витонченістю, а безглуздістю. Намагаюся створювати моделі сумок, які будуть, як маленька чорна сукня, весь час користуватися попитом.Перші три тижні повномасштабної війни я плакала й майже не спала. Потім зрозуміла: якщо не почну працювати, з'їду з глузду. Удома були запаси матеріалів. Мене не зупиняло, що оголосили світлове маскування, вночі я зашторювала наглухо вікна і працювала над новими моделями. Саме серія "Жакард" – сумки з оберегами – народжена на початку війни. Синьо-жовті мотиви стали моєю візитівкою. Ці сумки так сподобалися жінкам, що я почала записувати майстеркласи, а замовлення були з багатьох країн. Поступово налагодилося доставляння матеріалів.Пригадую замовницю з Канади. Замовила сумку "Маківка". У Канаду посилка йшла майже місяць. А потім жінка надіслала фото сумки й марок, які вона зняла з посилки, зі словами: "Щойно від вас отримала клаптик українського серця і душі".Найбільше мрію, щоб закінчилася війна і настав мир, щоб усі дочекалися рідних живими та цілими. Щодо творчості, то бажаю зареєструвати й розвивати свій бренд, щоб він став упізнаваним у світі. Звісно, хотіла б відкрити шоурум чи творчий хаб. Але, коли ти і плетеш, і підкладки шиєш, і замовлення приймаєш та відправляєш, рахуєш та купуєш матеріали, а ще ти мама двох дітей та дружина, це важко втілити. Проте, коли людина зробила своє захоп­лення професією, тоді і праця в радість.