Путін слабший, ніж багато хто думає, – The Telegraph

Розрив між Європою та президентом США Дональдом Трампом, найімовірніше, буде тимчасовим, і оновлений Альянс зможе краще протистояти агресивній Росії, яка слабшає.

Про це у своїй публікації пише геополітичний стратег і колумніст The Telegraph Марк Бролін.

За думкою Броліна, Америка повертається до зухвалого та індивідуалістичного «Дикого Заходу», в той час як Європа подвоює ставки на технократичний підхід.

Розбіжності можуть виглядати нездоланними, і розрив між США та Європою вигідний російському диктатору Володимиру Путіну.

Однак, як вважає автор публікації, цей трансатлантичний розкол буде тимчасовим.

Автор публікації також зазначає, що трансатлантична криза та перезавантаження можуть навіть виявитися корисними, оскільки тривалий час відносини між США і Європою будувалися на застарілих правилах, а Європа значною мірою залежала від американських гарантій безпеки.

Основою цих відносин була загроза, яку Росія нібито становила, констатує Марк Бролін.

Попри те, що статус РФ як наддержави багато в чому ґрунтується на блефі, Європа продовжувала підкреслювати її силу.

Можливо, припускає автор статті, частково для того, щоб гарантувати, що американські платники податків продовжать оплачувати витрати на оборону.

Військові та розвідувальні служби США також були зацікавлені в роздмухуванні російської загрози.

Тому зміни назріли давно, підсумовує колумніст.

Росія, яка, як і раніше, являє собою серйозну загрозу для України, Грузії та Молдови, геополітично слабкіша, ніж будь-коли за останні століття, пише Бролін.

Кремлівський режим, поряд із Білоруссю, є «одним із останніх оплотів деспотизму 19 століття».

При цьому Путін і його спільники усвідомлюють, що їхня влада, найімовірніше, значно послабшає, якщо Україна досягне успіху, а її ВВП на душу населення почне наздоганяти країни Східної Європи, над якими РФ уже втратила контроль.

Тому, пише Бролін, незважаючи на заяви Путіна про його переваги, це здебільшого порожні слова.

Водночас, переконаний колумніст, Європа більш ніж здатна взяти на себе відповідальність за свою оборону проти РФ.

Водночас буде логічним, що США зосередяться на своєму головному геополітичному супернику.

Запобігання конфлікту на Тайвані відповідає інтересам усіх, підкреслює автор статті, тому цей поворот вигідний і Європі.

Крім того, США та Європа залишаються глибоко взаємозалежними.

Тому, переконаний Марк Бролін, хоча Трамп і наполягає на перерозподілі оборонного навантаження, він не може дозволити собі повністю відштовхнути європейців без шкоди для стратегічних інтересів США.

Також йому навряд чи вдасться зробити такий радикальний крок, як вихід із НАТО.

Щодо економіки, то, зокрема, позиції Трампа з питань мит та України часто розходяться з позицією впливових республіканців.

І найближчим часом цей опір зросте.

Зміна політики по обидва боки Атлантики також, імовірно, сприятиме зближенню.

Розрив буде скорочуватися зі зростанням нових політиків або переосмисленням старих, припускає Бролін.

Однак, у короткостроковій перспективі від нинішнього розколу між США та Європою будуть переможені.

І Україна головна серед них.

«Протягом багатьох років по обидва боки Атлантики слід очікувати публічної гри в звинувачення щодо того, чому не було зроблено достатньо, щоб забезпечити перемогу в конфлікті», — пише Бролін.

Проте в майбутньому можна буде побачити, що трансатлантичний альянс виявиться не менш сильним, ніж за часів холодної війни.

Ба більше, підкреслює Марк Бролін, найближчими роками Європа, найімовірніше, поставить себе в становище, яке дасть їй змогу протистояти Росії з більшою впевненістю в собі.

Як Кремль продовжить пояснювати своєму населенню, що краще жити бідніше і у війні, ніж так, як живуть Польща, Естонія і Чехія, запитує автор статті.

«Хочете — вірте, хочете — ні, влада Путіна слабша, ніж багато хто зараз думає.

Хтось повинен сказати про це Білому дому», — резюмує Марк Бролін.